Викладачі кафедри управління земельними ресурсами та студенти спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» доєдналися до гостьової лекції із Одеського національного університету імені І.І. Мечникова


21 жовтня 2023 року на запрошення геолого-географічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова викладачі кафедри управління земельними ресурсами професор Сергій Чорний, професорка Олена Лазарєва, старший викладач Андрій Мась, а також студенти спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» доєдналися до гостьової лекції «Роль дистанційного моніторингу в сільському господарстві та просторовому плануванні».

 Лекція проводилась в онлайн-режимі в рамках вивчення дисципліни «Моніторинг і охорона земель», яка викладається для студентів 218, 418, 415 та 416 груп факультету економічних наук.

Ключовим спікером заходу стала Ярина Бутенко, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник відділу інформаційних технологій та маркетингу інновацій Інституту водних проблем і меліорації НААН.

Під час доповіді спікера зазначила важливість дистанційного зондування особливо в сучасних умовах, які обумовлені воєнним станом. Пані Ярина приділила особливу увагу ролі цифровізації наукових досліджень, що полегшує обробку даних дистанційного зондування та супутникових знімків.

Спікерка навела приклади знімків дистанційного зондування, які можна використовувати в науковій діяльності, а також зазначила, що при порівнянні показників різних супутників не варто розраховувати на стовідсоткову достовірність даних.

Зазначила Ярина Бутенко також про використання супутникових знімків в сільському господарстві для картографування, зауваживши про проблеми із просторовими даними. А також можливості за допомогою даних дистанційного зондування можна простежити моніторинг розвитку сільськогосподарських культур на полях та всіх процесів, що відбув на планеті, моніторинг річок, лісів, будь-якої земельної ділянки, на яку дуже складно потрапити фізично.

Дані просторового планування використовуються також і при будівництві, при прокладанні доріг, при побудові інтернет моделей, при прокладанні інфраструктури. Це потрібно для того, щоб зрозуміти перспективу розвитку об’єкту, що досліджується, адже аналіз даних дистанційного зондування дозволяє проаналізувати дані за 50 років від сьогодні.

Наприкінці лекції присутні мали змогу задати питання, на які отримали вичерпні відповіді.

Дякуємо за можливість долучитися до заходу, що сприятиме закріпленню фахових та практичних компетенцій в майбутньому!