7 простих кроків до європейської освіти


Європейський Союз надає десятки освітніх та кар’єрних програм для українських студентів. Вирішили розібратись, як не загубитися серед цих можливостей та використати їх по максимуму

Напевно, майже кожен студент чув про програму Erasmus+ та академічні обміни з університетами Європи. Чимало здобувачів освіти також знають про програми в різних країнах Європи, такі як DAAD, Chevening, Visby або чисельні стипендії від університетів організацій, узяти участь у цих програмах мають можливість студенти Могилянки. Детальніше можна ознайомитися за посиланням. Але як не загубитись у цьому вирі можливостей і обрати найефективніший шлях до якісної освіти та кар’єри? Розповідаємо, як побудувати власну мапу розвитку, використовуючи інструменти ЄС.

 

Почати з можливостей неформальної освіти

Програми неформальної освіти допоможуть в короткі терміни ознайомитись з різними темами, отримати мінімальний досвід та зарядитись натхненням від інших учасників.

В Україні ЄС фінансує програму неформальної освіти для студентів EU Study Days. Програма направлена на ознайомлення з українськими реформами, відносинами України та Євросоюзу, а також розвиток навичок та компетенцій студентів. Найбільша перевага програми – широкий спектр тем та лекторів, які будуть цікаві для всіх сфер від державного та громадського, до корпоративного та бізнес секторів. Протягом таких програм студент має можливість знайти, що найбільше зачіпає його та у якій галузі хотів розвиватися. А також детальніше ознайомитись з перспективами освіти в країнах ЄС.

 

Намалювати дерево інтересів

Часто зацікавлень настільки багато, що дуже важко обрати подальший шлях. Для цього існує доволі затратна щодо часу, але корисна вправа:

  • виписати всі свої інтереси (не обмежувати себе головним і другорядним, прописувати все);
  • згрупувати схожі інтереси в невеликі блоки (наприклад: волонтерство, аналітика, маркетинг, спорт тощо);
  • виставити пріоритет від 1 до 5 для кожного інтересу.

Наприкінці має утворитися дерево інтересів, на якому будуть помітні життєві та кар’єрні пріоритети. Хоч ця мапа не вирішить всі сумніви, проте вона допоможе структурувати думки та визначити основні напрямки роботи.

 

Будувати таймлайни

Після вибору програми стажування варто розглянути всі вимоги, розбити їх за дедлайнами та візуалізувати. Найпростіший спосіб – намалювати таймлайни, де буде чітко видно проміжні терміни всіх задач.

Наприклад, якщо фінальна подача документів на програму до 10 лютого, то IELTS варто скласти до кінця грудня (адже потрібно чекати на результати майже місяць), а запит на рекомендації слушно направляти вже в листопаді.

 

Мережуватись з однодумцями

Люди є головним ресурсом, якщо говорити про освіту, кар’єру чи пошук натхнення. Коли мова йде про вступ до університету закордоном, то знадобляться формальні рекомендації, поради колишніх вступників та просто моральна підтримка чи рольові моделі.

Не слід нехтувати можливостями знайомства поза університетом чи роботою, краще приєднуватися до цікавих для тебе неформальних груп. Наприклад, програма EU Study Days має спільноту випускників, котра поєднує студентів та професіоналів-початківців з уже досвідченими професіоналами та випускниками рейтингових іноземних університетів. Такі спільноти дають можливість запитати поради, уникнути базових помилок та зарядитись мотивацією на складному шляху.

 

Ініціювати власні невеликі проєкти

Створити невелике волонтерське об’єднання під час карантину та дистанційного навчання? Або, можливо, вести телеграм-канал, який пояснює доступною мовою, як правильно створювати петиції чи змінювати виборчу адресу студентам? Усе це не лише досвід, але й показник вмотивованості, який дуже важливий для університетів та роботодавців. А якщо ти реалізувати проєкт, близький до теми навчання та стажування – варто сміливо розповідати про нього у мотиваційному листі, адже справи є найкращою ілюстрацією амбіцій.

 

Закріплювати знання практикою

Серед чинних європейських програм є не лише цікаві освітні програми, але й стажування. Стажування в Європарламенті доступне для українських випускників (але важливе гарне володіння мовами), а деякі ініціативи відкриються вже під час навчання.

Не варто нехтувати неформальними та проєктними стажуваннями. Наприклад, якщо проводиться дослідження в рамках стажування в європейському університеті – його результати можуть бути цікаві профільним аналітичним центрам. Такі співпраці не лише розширять портфоліо студента, але й можуть подарувати нові неочікувані проєкти та співпраці.

 

Знати про інструменти, але не залежати від них

Насамкінець, хочемо підкреслити – будь-який освітній чи кар’єрний шлях варто починати з дослідження усіх можливостей. Проте ніякі курси, стипендії чи програми не є самодостатнім шляхом – вони лише інструмент для розширення потенціалу. Важливо мати гнучкість та вміти відмовлятись від одних можливостей на користь інших.

Джерело