Забезпечення якості освіти в Україні: Практика забезпечення якості викладання


Друге дослідження у сфері забезпечення якості освіти в Україні згідно аналітичного звіту «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах», підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики, присвячене практиці забезпечення якості викладання дисциплін для студентів.

Для перевірки та підтримки актуальності навчального процесу та інформативнох складової дисциплін в більшості навчальних закладів декларується проведення оцінювання якості роботи викладачів. Основними інструментами систематичного оцінювання якості роботи викладачів виступають оцінювання наукової активності, відкритих занять, обсягу та якості розробленого навчально-методичного забезпечення дисципліни, позааудиторної активності, а також ректорські контрольні роботи. Ці ж заходи були визначені і як найбільш ефективні інструменти одержання об’єктивної інформації про якість викладання.

За результатами оцінювання якості викладання в більшості університетів систематично здійснюються такі заходи, як формування та оприлюднення рейтингів викладачів, індивідуальні бесіди керівника з викладачем, зобов’язання викладача пройти курси підвищення кваліфікації, тренінги. Серед них найбільш ефективними вважаються формування та оприлюднення рейтингів викладачів, індивідуальні бесіди керівника з викладачем, зобов’язання викладача пройти курси підвищення кваліфікації/тренінги, преміювання найкращих викладачів. Втім, останній захід оцінюється як ефективний, але систематично реалізовується менш ніж в половині навчальних закладів.

Серед форм підвищення кваліфікації викладачів домінує стажування на підприємствах, установах, організаціях, яке у вітчизняних реаліях здебільшого не є ефективним для збагачення професійних компетенцій, а зводиться лише до отримання формального документа про проходження стажування. Натомість навчання за сертифікатними програмами є менш поширеними.

При в цілому задовільному рівні участі викладачів у вітчизняних наукових конференціях менше половини з них були учасниками закордонних конференцій. Рівень участі науково-викладацького персоналу в грантовій діяльності як на індивідуальному, так і на інституційному рівнях дозволяє констатувати її спорадичний, обмежений та несистемний характер. Близько третини ЗВО надають гранти на дослідницькі проєкти викладачів.

Серед заходів із заохочення та підтримки наукової діяльності викладачів превалюють матеріальне заохочення та різні форми морального заохочення. Досить велика кількість закладів не подали переліку конкретних заходів, що може свідчити про відсутність їхніх зусиль в цьому напрямі чи їх безсистемність.

У понад 80% всіх навчальних закладів здійснюється внутрішня перевірка на плагіат та лише у 40% вона є тотальною. Основним інструментом такої перевірки є використання програмного забезпечення. Серед менш поширених інструментів перевірки наукових робіт на плагіат є використання онлайнових пошукових систем, використання електронного репозитарію текстів, і навіть створення спеціального сектору перевірки робіт на плагіат (лише в одному закладі).

Події та оголошення


травня
12
До уваги вступників на магістратуру

Увага! Реєстрація на ЄВІ/ЄФВВ (ЗНО для магістрів) з 12.05 – 05.06.2020 року Детальніше тут  

травня
15
Запрошуємо до участі у XVI Міжнародній науково-практичній он-лайн конференції «Сучасні проблеми екологічної психології: соціальні та особистісні ресурси створення благополучного локального середовища»

Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у XVI Міжнародній науково-практичній он-лайн конференції «Сучасні проблеми екологічної психології: соціальні та особистісні ресурси створення благополучного локального середовища», яка відбудеться 15 травня 2020 року. До участі у конференції запрошуються науковці, викладачі вищих навчальних закладів …

червня
4
Конференція «Залучення патріотично активної молоді до розвитку громадянського суспільства як чинник соціальної безпеки України»

Шановні колеги! 4 червня 2020 року в Чорноморський національний університет імені Петра Могили заплановано II Міжнародну науково-практичну конференцію молодих учених «Залучення патріотично активної молоді до розвитку громадянського суспільства як чинник соціальної безпеки України». З огляду на пандемію COVID-19 і оголошений …