В сучасному світі постійно виникають нові виклики, які підштовхують нас пристосовуватися до змін і бути гнучкими. В сьогоднішніх умовах, для українською освіти питання адаптації стало актуальним і досить сильно обмеженим у часі. Ми вже розповідали вам про дистанційну освіту з різних сторін та пропонували на перегляд думки різних експертів. Сьогодні, продовжуємо розпитувати викладачів ЧНУ імені Петра Могили з чим вони стикаються на шляху з організацією та проведенням онлайн-занятть зі своїми студентами.
Соловйова Анна Сергіївна, кандидат політичних наук, доцент кафедри політичних наук факультету політичних наук ЧНУ імені Петра Могили.
1) На своєму досвіді цьогорічного карантину розкажіть будь ласка про складнощі та переваги проведення онлайн-занять з ваших предметів.
Варто зазначити, що це дуже цікавий виклик, якого ще в лютому більшість з нас не очікували. А будь-який виклик несе в собі як можливості, так і загрози.
Серед переваг можна назвати наступні:
- Можливість систематизувати всі матеріали з курсів, даючи студентам для опанування лекції, наприклад, текстовий файл, презентацію, коротке тестування за матеріалом, посилання на невеличке цікаве відео та можливість обговорити дискусійні моменти на форумі. І кожна група, кожен студент обирає близький та прийнятний матеріал й канал для отримання інформації.
- «Підтягнулося» багато студентів, які, через працевлаштування, не завжди могли бути присутніми на парах. Під час очного навчання вони значно рідше відпрацьовували пропуски, а зараз більшість з них працює плідно!
Щодо складнощів – мабуть, основна та найбільш болюча проблема – це відсутність живого спілкування, нестача тих дискусій та атмосфери, яка виникає тільки, коли вся група присутня в одній аудиторії; розрив у часі між питанням та відповіддю на нього, що інколи збіднює плідність обговорення.
2) Наскільки відрізняється фідбек від студентів у традиційних умовах аудиторної роботи та в онлайн умовах? Якими способами отримуєте фідбек в нових умовах?
В умовах карантину отримати відгук від студентів можна не менш успішно, ніж під час очного навчання. Для цього я використовую платформу Moodle (включаючи обмін приватними повідомленнями), коментую та пояснюю свої оцінки за групові заняття та індивідуальні завдання; підтримую зі студентами зв’язок через бесіди, створені з групами в месенджерах (переважно Telegram) – після карантину можна бути видавати «Обране» з переписки зі студентами); відповідаю на повідомлення та питання в соціальних мережах, електронній пошті та телефонні дзвінки.
І кожного ранку нагадую студентам повідомленням, які у них сьогодні пари з мого предмету і що потрібно зробити)
3) Наскільки комфортно та ефективно проводити пари в онлайн форматі?
Я думаю, як тимчасове вирішення проблеми – достатньо ефективно. Але постійно працювати в такому форматі я б не хотіла. Все ж таки я люблю свою роботу саме за «живе» спілкування.
4) Чи є можливим приділяти час для спілкування зі студентами й відокремлювати його від особистого, чи це неможливо і особистий час, при дистанційному навчанні, зникає?
Цікаве питання) На перший погляд, коли постійно знаходишся вдома, вільного часу має стати більше. Але це, на жаль, не так… На сьогодні розв’язанню робочих завдань я приділяю більше часу, ніж це було до карантину. Звісно, що роблю це за рахунок урізання часу, який проводжу з родиною. До цього можна додати велике навантаження, яке лягло зараз на школярів. І якщо у викладача є одна або більше дитина шкільного віку, то так чи інакше потрібно брати участь у її навчанні і підготовці, адже в школі немає єдиного бачення, як провадити дистанційний навчальний процес.
Тому працюємо та мріємо, коли після карантину повернемося до аудиторій та побачимося зі студентами!
Крайник Ярослав Михайлович, завідувач кафедри комп’ютерної інженерії ЧНУ імені Петра Могили, кандидат технічних наук, доцент
1) На своєму досвіді цьогорічного карантину розкажіть будь ласка про складнощі та переваги проведення онлайн-занять з ваших предметів.
Організація дистанційного заняття потребує достатньо великої кількості підготовчих кроків для того, щоб його провести. По-перше, це вибір платформи, на основі якої буде відбуватись лекційне або групове заняття. Бажано, щоб воно інтегрувало у собі усі можливості для обміну інформацією (відео-зв’язок, голосові повідомлення, демонстрація дисплею, можливість віддаленого керування та ін.). Наразі, при проведенні своїх занять я використовую Cisco Webex Meetings.
По-друге, слід адаптувати формат проведення занять до того, що усі дії відбуваються лише за допомогою програмних засобів. Якщо з лекціями практично нічого змінювати не треба, то групові заняття потребують більш ретельної підготовки. Наприклад, проведення пар з дисципліни Мікроконтролери вимагає роботу з апаратною частиною. Необхідно надати віддалений доступ до обладання, відповідно, формат заняття змінюється сутттєво. Тому до складнощів можна віднести збільшення часу підготовки, а до переваг – ознайомлення з сучасними засобами організації дистанційного навчання.
2) Наскільки відрізняється фідбек від студентів у традиційних умовах аудиторної роботи та в онлайн умовах? Якими способами отримуєте фідбек в нових умовах?
Зворотній зв’язок значно зменшується, відповідно необхідно докладати більше зусиль для того, щоб його отримати. Це можна зробити додатково нагадуючи студентам за допомогою соціальних мереж та сервісів передачі повідомлень, а також Moodle, про те, що вони мають опрацьовувати матеріали та виконувати завдання. Також варто розуміти, що якість доступу до Інтернету у всіх різна, що також є суттєвим фактором.
3) Наскільки комфортно та ефективно проводити пари в онлайн форматі?
За наявності усіх необхідних інструментів це може бути достатньо комфортно та ефективно. Тим не менш, абсолютною заміною очного навчання наразі це не можна назвати. Зазвичай, доводиться витрачати більше часу як викладачу, так і студентам. Також, з точки зору ефективності, очна форма надає набагато більше можливостей.
4) Чи є можливим приділяти час для спілкування зі студентами й відокремлювати його від особистого, чи це неможливо і особистий час, при дистанційному навчанні, зникає?
Як вже згадувалось у попередніх відповідях, дистанційне навчання потребує значно більше часу від викладача в тому числі через додаткове спілкування зі студентами, тому другий варіант близький до відображення реального стану речей.
