Відкрита лекція “Історія української консульської служби” на факультеті політичних наук


31 березня на факультет політичних наук ЧНУ ім. Петра Могили завітала  доктор історичних наук, професор Дипломатичної академії України, голова наукового товариства Історії дипломатії та міжнародних відносин, Заслужений діяч науки і техніки України Ірина Матяш.

6EREmIhpSm4

Книгу “Дипломатична історія України” Євгена Слабченка (1899–1966) було презентовано на відкритій лекції для студентів-істориків та міжнародників. Її було написано у повоєнні роки. Автор, французький та іспанський кінорежисер українського походження, активний діяч українського емігрантського руху, який виступав під псевдонмом Ежен Деслав, мріяв достукатися до сердець української молоді, що прагне до волі… «… хай тепер українське суспільство зробить зусилля, щоби її видати». Рукопис має очевидне значення як історичне та історіографічне джерело, яке дає змогу скласти уявлення про світогляд українських емігрантів, тогочасні можливості доступу до інформації.

31t8oALZ8o0

Ми поспілкувалися особисто з Іриною Матяш, поставили їй декілька питань і дізналися відповіді:

Ірино Борисівно, що спонукало Вас приїхати до Миколаєва?

Спонукало те, що тут існує прекрасний факультет, тут вивчають міжнародні віносини, тут є інтерес до історії міжнародних відносин, і тому такі контакти дуже важливо підтримувати. У нас створене Наукове товариство Історії дипломатії і міжнародних відносин. Це товариство із відкритим членством, тобто членами товариства є і зарубіжні вчені, і науковці із різних міст України. Відповідно, ми дуже сподіваємось, що молодь буде активізуватися. Тому, звісно, студенти цих спеціальностей можуть зацікавитися діяльністю товариства.

Щоб ви порадили студентам – майбутнім фахівцям із міжнародних відносин?

Я би порадила їм не лише вивчати сучасні політологічні погляди і проблеми міжнародних відносин, але й обов’язково звертатися до історії міжнародних відносин, оскільки сучасність та історія мають тісні зв’язки між собою. Історія міжнародних відносин може бути досліджена лише на підставі архівів. Велика проблема сучасних досліджень: існують великі запозичення дослідників один у одного, і тому  лише архіви – панацея від запозичень.

Як мотивувати студентів вивчати і досліджувати історію міжнародних відносин і консульської служби?

Я вважаю, що мотивувати будь-кого, а не лише студентів, можна лише своїм прикладом. Якщо ми показуємо цікаві шляхи пошуку, а потім результати, то відповідно ми будемо мати і у студентів щось подібне; шляхом створення творчих груп серед студентів, шляхом допомоги їхнім пошукам, тобто без жодного відриву між викладачем  і студентом. А якщо просто їм розповідати про щось і не показувати власний приклад, пошук і дослідження, то і результату ми не будемо мати. Окрім того, варто показати можливості з матеріальним заохоченням: закордонні поїздки, отримання грантів, можливість публікацій. Але особиста мотивація передусім. Якщо ж студентові нічого не цікаво, а змушують навчатися його мама з татом, то наврядчи його можна чимось мотивувати.

JkYlLb2OMjY

Події та оголошення


травня
12
До уваги вступників на магістратуру

Увага! Реєстрація на ЄВІ/ЄФВВ (ЗНО для магістрів) з 12.05 – 05.06.2020 року Детальніше тут  

травня
15
Запрошуємо до участі у XVI Міжнародній науково-практичній он-лайн конференції «Сучасні проблеми екологічної психології: соціальні та особистісні ресурси створення благополучного локального середовища»

Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у XVI Міжнародній науково-практичній он-лайн конференції «Сучасні проблеми екологічної психології: соціальні та особистісні ресурси створення благополучного локального середовища», яка відбудеться 15 травня 2020 року. До участі у конференції запрошуються науковці, викладачі вищих навчальних закладів …

червня
4
Конференція «Залучення патріотично активної молоді до розвитку громадянського суспільства як чинник соціальної безпеки України»

Шановні колеги! 4 червня 2020 року в Чорноморський національний університет імені Петра Могили заплановано II Міжнародну науково-практичну конференцію молодих учених «Залучення патріотично активної молоді до розвитку громадянського суспільства як чинник соціальної безпеки України». З огляду на пандемію COVID-19 і оголошений …