Ми продовжуємо розпитувати викладачів ЧНУ імені Петра Могили про те, з чим вони стикаються на шляху з організацією та проведенням онлайн-занять зі своїми студентами. Цього разу своїм досвідом ділиться доктор філологічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри журналістики Підопригора Світлана Володимирівна.
Із упровадженням карантину викладачі та студенти стикнулися з новими викликами та потребами. Віртуальне освітнє середовище Moodle 3 неабияк допомагає в організації дистанційного навчання. Тут є можливість розміщувати всі необхідні навчальні матеріали та, відповідно, перевіряти набуті студентами знання, виставляючи бали в електронний журнал. З Moodle 3 працювати зручно, не вистачає лише функції проведення онлайн-занять, тому нагальною є проблема пошуку таких платформ (наприклад, Zoom, Skype, Meet, Hangouts). У цьому випадку дуже б знадобилися певні фахові рекомендації, оскільки доводиться витрачати багато часу, оглядаючи та тестуючи все самостійно. Також підготовка до проведення занять, переформатування завдань в інший формат забирає багато часу.
В умовах онлайн-навчання починаєш більше працювати індивідуально з кожним студентом, а менше з усією групою. Всі студенти мають змогу брати участь у форумі та повинні виконати певні практичні завдання, щоб отримати бали. Якщо під час аудиторної роботи викладач не завжди має можливість послухати та оцінити всіх, то дистанційне навчання якраз це й передбачає. Також студент відразу бачить результат перевірки його знань, отримує від викладача письмові коментарі із зауваженнями й побажаннями, що покращує його підготовку надалі.
Цікаво, що деякі студенти, які зазвичай неактивні на офлайн парах / яких важко задіяти в дискусії / які повільно виконують завдання, виявляють кращий рівень засвоєння знань в онлайн-форматі. Цьому сприяє можливість продовження в часі засвоєння студентом матеріалу та гнучкість навчання у виборі найбільш зручних умов (місця і часу).
Дистанційне навчання потребує достатнього рівня володіння засобами інформаційних і комунікаційних технологій, а також передбачає відповідне технічне забезпечення. Якщо вмієте користуватися інформаційними технологіями та маєте потужний комп’ютер, гарний Інтернет-зв’язок, то можна вести мову про ефективність занять. Але не всі учасники освітнього процесу мають такі умови.
Також, на мою думку, ефективність навчання залежить від використання спеціальних методик викладання, які зараз активно апробуються, задля кращого засвоєння студентами знань.
Однак потреба «живого» спілкування залишається актуальною. Також як викладач, так і студент витрачає більше часу на підготовку. З точки зору ефективності, дистанційне навчання краще поєднувати з очною формою.
Коли домашній простір стає робочим, то стираються межі між роботою і домом, робочим днем і вільним часом. Здається, що працюєш більше, а сім’ї приділяєш менше уваги. Тож треба вчитися все розмежовувати. Ще треба брати до уваги, що поряд вчаться інші члени сім’ї та потрібно брати участь й у шкільних питаннях.