Таємна історія Інженера


Таємна історія Інженера

Багатьох людей забувають ДУЖЕ швидко – тільки но звільняться! А чому? Може, тому, що людині властиво В
СЕ забувати. Абсолютно все: від того, куди поклав ключі, що купити в магазині, яке сьогодні число, чи заплатив за Інтернет, куди поділася друга шкарпетка, – ВСЕ, навіть до більш масштабних і важливих речей. Тому ми записуємо, що відбувається навколо. Зараз це простіше, закинув на флешку,завантажив у хмару і радієш, Але раніше це був звичайний папірець, а це проблема.Ці папірці вкрай ненадійні. Потрапив у прірву часу, знайти їх і потім зчитати з нього хоч щось – майже неможливо. А те, що все ж таки залишається, ми з гордістю називаємо Історією. Хоча це дуже дивна річ, вона вкрай податлива і змінюється за одним натисканням на «delete», без можливості відновлення. Чи все ж “Comeback is Real”?

Що потрібно для того, щоб витягти з прірви загублені сторінки історії? Лише мить. Маленька, яка впадає в око, заміткою висить у пам’яті, мить яка  розвивається і доходить до друку, така мить має шанс надовго залишитися у пам’яті багатьох. 18 січня 2017 р нам,
студентам
гр. 405–406 «Комп’ютерної інженерії» була надано можливість побачити реалізацію такої миті у вигляді презентації книги Тетяни Іванівни Ульянкіної «Инженер Лоренц Юстус и его сподвижники в портостроении». Її, інженера у минулому та доглядача Народного музею історії Миколаївського морського торговельного порту (ММТП) на сьогодні, ця маленька мить змусила побачити велику білу пляму на картині історії не тільки нашого міста та і нашого порту. Унікальність видання у тому, що воно є проектом збору великої кількості рідкісної та не надрукованої раніше інформації кінця 19 – початку 20 сторіччя. Обробка історичних видань, фотокарток, виписок з розсекречених архівів СБУ та джерел дозволила Авторці повернути з темряви забуття імена багатьох інженерів, найкращих професіоналів, які розбудовували ММТП, що в свою чергу, надало поштовх для стрімкого розвитку міста Миколаєва

Головну роль у цієї історії займає інженер Лоренц Карлович Юстус. Він, будучи німцем по крові, зв’язав майже 35 років свого життя з нашим містом та портом. Завдяки йому, його керівництву, наш Миколаївський торгівельний порт розвивався і ставав одним з кращих на той час. Також він вніс певну частку у розвиток Херсону завдяки керівництву будівництвом Херсонського порту. Його історія пов’язана з не менш відомими персонами, які були важливими діячами свого часу.

Чому видання потребує уваги? Що є одним з важливих моментів нашого життя? Досвід на створення якого був виділений час. Але цінність цього досвіду ми бачимо лише крізь призму часу. Поглянувши на біографію Інженера майже через століття, стає цікаво, що побачать в біографіях нас, теперішніх студентів, – майбутні студенти. Як ми будемо виглядати у очах майбутніх інженерів, чи буде наша історія така ж цікава як історія Лоренца Юстуса?. Його кроки як інженера є показовим прикладом шляху напору, навичків та знань, оперування якими підходить для людини будь-якої професії.

Презентація видання була проведена в Обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О. Гмирьова Книга була видана у двох видавництвах «ФЛП Швець В. М.» та «Ірина Гудим». Особливо варті уваги учасники заходу: директор видавництва «Ірина Гудим» І. О. Гудим та канд. техн. наук, доцент кафедри комп’ютерної інженерії Чорноморського національного університету імені Петра Могили І. М. Журавська, які розповіли про труднощі та особливості роботи над створенням видання, враховуючи різноманіття комп’ютерних програм для видавничих систем.

Інформація про пошук та роботу з джерелами була представлена директором Державного архіву Миколаївської області, доктором історичних наук Л. Л. Левченко, заст. директора Миколаївського обласного краєзнавчого музею «Старофлотські казарми», канд. іст. наук В. В. Чернявським та краєзнавцями з Інтернет-видання «Миколаївський базар» Б. Г. Салтовським (старшим викладачем нашої профільної кафедри!) та Д. А. Оранським

Ми впевнилися, що здобутками інженера, незалежно від спеціальності (й нашої у тому числі!) після всього зробленого займаються не фахівці нашої спеціальності, а Історики. Так скільки ж повинен накопичити досвіду такий Інженер, щоб його Особа зацікавила не тільки істориків та просто людей, а і наших наступників? Що та як потрібно зробити, щоб про наших комп’ютерних інженерів теж прийшли послухати студенти у майбутньому? Гадаємо, що історія Лоренца Юстуса може трішки відкрити завісу цього питання. У кожного є бажання не тільки заробити як можна більше коштів, а й бути цікавим для людей, – не «безликим» програмним кодом або механізмом, ім’я Автора якого всі забудуть. Може і не напряму, але ми розуміємо, що залишити свій відбиток у історії є також одним із критеріїв досягнення успіху. Тому шлях, яким ми йдемо по життю має бути максимально ефективним для нас, та для нашого оточення. Що б потім, історія, будучи вкрай податливою не змінилася одним натисканням на «delete» та повернула своїх персонажів з останнього збереження на сервері.

Артем Бригарчук

Леонід Сараєв

Фотографи: Наріман Мамутов, Євген Руднєв

3

4

5

6

Події та оголошення


жовтня
23

  Шановні колеги! У рамках підтримки Руху відкритого доступу наукова бібліотека ЧНУ ім. Петра Могили пропонує Вам серію вебінарів від фахівців Scopus  та Web of Science, що відбудуться 23-25 жовтня 2018  Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, присвячений Руху Відкритого Доступу до …

Відкрито конкурс мобільності для студентів за програмою Еразмус + КА107 на другий семестр 2018-2019 навчального року в Університеті Кадісу, Іспанія

Студенти програми Erasmus + КА107 отримують стипендію для проходження навчання. Стипендія не покриває всі витрати студента, а являє собою лише економічну допомогу для оплати можливих витрат, пов’язаних з перебуванням за кордоном. Усі студенти, які бажають взяти участь у програмі мобільності, повинні принести до міжнародного …

жовтня
19
Конкурс для викладачів на проходження стажування за програмою Erasmus+

Шановні викладачі! Оголошено конкурс для викладачів на проходження стажування за програмою Erasmus+ протягом двох тижнів в університеті Ка’Фоскарі, Венеція. Викладач отримає повний грант у розмірі 140 євро на день + сумарне відшкодування витрат на проїзд до 360 євро. Дедлайн подачі …