Стан використання технологій дистанційного навчання у закладах вищої освіти України: результати опитування


Державною службою якості освіти України упродовж минуло місяця було проведено анонімне опитування викладачів та студентів закладів вищої освіти всіх типів та форм власності, виходячи з необхідності з’ясування ситуації, що пов’язана із використанням технологій дистанційного навчання в умовах запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» загальнонаціонального карантину.

Проведення опитування мало на меті виявлення досягнень, а також відображення проблем, пов`язаних із використанням технологій дистанційного навчання, які є загальними для освітянської спільноти, вироблення варіантів вирішення таких проблемних питань, а також визначення основних тенденцій подальшого розвитку процесів використання технологій дистанційного навчання. Усього в опитуванні взяло участь 28391 респондентів – 22367 студентів та 6024 викладачів.

За результатами анкетування визначено, майже 45 % опитаних викладачів використовували дистанційні технології регулярно або за планом, майже 40 % інколи користувалися ними і 15 % опитаних взагалі не користувалися дистанційними технологічними благами при проведення своїх занять до впровадження карантину.

Показник: можливості дистанційного навчання.

Викладачі та студенти майже одностайно визначили найбільш вагомі для них можливості дистанційного навчання: гнучкість у виборі найбільш зручних умов (місця і часу),  опрацювання теоретичного матеріалу на різних онлайн-платформах , індивідуалізація навчання.

Показник: рівень задоволеності учасників освітнього процесу технологіями, які застосовуються у закладах вищої освіти в умовах дистанційної роботи.

Більшість респондентів, як із числа студентів, так і з числа викладачів запровадженням технологій дистанційного навчання у закладах вищої освіти задоволенні. Тільки незначна частка студентів (19,2 %) та викладачів (8 %) висловили своє невдоволення. Як висновок: такі технології допомагають підвищувати рівень пізнавальної активності студентів та досягати певних результатів у теоретичних, практичних навичках та у формах підсумкового контролю – це правильний крок, який допомагає у підготовці майбутніх фахівців.

Показник: спрямування закладів на розвиток технологій дистанційного навчання.

Тут ситуація досить невтішна: майже 83 % ЗВО України не розглядають розвиток дистанційних технологій в організації освітнього процесу як окрему стратегію, на відміну від вишів країн Європи, де впровадження таких освітніх технологій є окремою стратегією розвитку, спрямованою на розширення можливостей доступу до якісної освіти для громадян ЄС різних вікових та соціальних груп, таким чином, створюючи можливості рівного доступу до освіти для всіх бажаючих.

Показник: цілей та провадження закладами технологій дистанційного навчання.

Лише 45 % ЗВО України розглядають технології дистанційного навчання та інформаційні технології загалом як невід’ємну або пріоритетну складову розвитку. Це свідчить про неготовність як окремих закладів, так і системи вищої освіти в цілому до сприйняття змін, відсутність інструментів адаптації до сучасних темпів розвитку освіти і науки. Майже половина ЗВО України працює та навчає студентів звичними методами: підручник, дошка, викладач. За таких умов питання надання дійсно якісної освітньої послуги стає риторичним.

Показник: рівня задоволеності оперативністю інформування щодо розкладу (змін в розкладі) проведення занять в умовах дистанційної роботи, термінів виконання робіт, термінів звітування тощо.

Лише дві третини респондентів обох категорій відносно задоволені. Третина опитаних не отримує повної інформації про хід освітнього процесу, що містить ризик неотримання здобувачами вищої освіти освітньої послуги в повному обсязі.  більше половини ЗВО України не приділяє належної уваги питанню системного застосування інформаційних технологій в організації освітнього процесу, внаслідок чого недостатньо вивчаються ефективні для конкретного закладу освіти, студента і викладача засоби інформування.

Показник:  використання технологій дистанційного навчання для забезпечення зворотного зв`язку (передачі/отримання інформації).

Основним інструментарієм дистанційного навчання залишаються такі засоби навчання як: месенджери (відзначили більше 2/3 як здобувачів так і викладачів), електронна пошта (кожний другий респондент обох категорій) та електронні кабінети на сайтах закладів (кожний п’ятий респондент як з числа студентів, так і з викладачів).

Метою проведеного опитування було також і визначення факторів, що негативно впливають на якість впровадження технологій дистанційного навчання і призводять, зокрема, до низького рівня долученості студентів до навчання та заважають викладачу надати якісну освітню послугу.

Аналіз показав, що найчастіше опитані студенти стикаються з проблемами:

  • відсутність безперебійного доступу до мережі Інтернет;
  • не має потрібної техніки;
  • відсутність необхідних навичок роботи з технікою;
  • недостатність самоорганізації.

Ці причини можуть ускладнювати своєчасність долучення до навчання в дистанційному режимі під час карантину. Серед фактори, які заважають викладачам надати якісну освітню послугу студентам в режимі дистанційного навчання є:

  • відсутність живого контакту між викладачами та студентами;
  • на момент початку масштабного використання дистанційних технологій були відсутні розроблені досконалі онлайн курси і їх розробка в умовах екстреної необхідності в короткий термін суттєво збільшує ризик використання недостатньо відпрацьованих курсів;
  • відсутність будь-якого позитивного досвіду щодо використання дистанційних технологій, аби застосувати його у своїй практиці;
  • при останньому пункті кожний другий з викладачів використовує віртуальні освітні середовища.

Показник: ефективні технології (інструменти) для дистанційного навчання.

Найбільш популярним інструментом дистанційного навчання в контексті позитивного досвіду, викладачі відмітили підбір навчальних матеріалів і підготовку завдань для студентів. Свій досвід роботи з віртуальними освітніми середовищами оцінюють як позитивний тільки 48 % опитаних викладачів. При цьому 80 % з них вважають, що саме цей інструмент дистанційних технологій навчання є найбільш ефективним при організації освітнього процесу за дистанційними технологіями (детальний аналіз аспекту ефективності нижче).

Рейтинг ефективності інструментів при організації освітнього процесу за дистанційними технологіями:

Для студентів:

  1. месенджери (Viber, Messenger, Telegram та інші);
  2. віртуальні освітні середовища (Moodle, iSpring, WebTutor, Teachbase, GetCourse та ін.)
  3. засоби відеозв’язку (ZOOM, Skype, Meet та інші);
  4. електронна пошта.

Для викладачів:

  1. використання віртуальних освітніх середовищ (Moodle, iSpring, WebTutor, Teachbase, GetCourse та ін.);
  2. месенджери (Viber, Messenger, Telegram та інші);
  3. електронна пошта.

Показник: ефективність дистанційного навчання.

За ефективністю встановлено, що кожний сьомий опитаний студент вважає, що навчання за дистанційними технологіями не є ефективним. Лише за чотирма галузями знань (із 29) вказаний показник вище загально статистичного.

Показник: оцінювання та рівень забезпечення закладами його організації.

Серед різноманіття таких технологій за допомогою яких, вирішуються організаційні питання для здійснення оцінювання найбільш вживаним залишається надсилання виконаних студентами завдань на електронну пошту.

Показник: використання дистанційних технологій під час захисту курсових робіт (проєктів).

Очікувано найбільш оптимальними технологіями визнано як викладачами, так і студентами саме застосування комунікаційних технологій (Zoom, Skype, Meet, Hangouts тощо). Позитивним фактором використання таких комунікаційних технологій стає технічна можливість фіксації процесу захисту курсових робіт (проєктів), що в свою чергу є складовою запобігання необ’єктивному оцінюванню під час захисту.

Показник: зміни розподілу балів при оцінюванні знань.

Частка викладачів вимушена була змінити акцент критеріїв поточного та модульного оцінювання з метою вироблення раціонального та оптимального підходу до оцінювання знань студентів. Більше 60 % викладачів зазначили, що розподіл балів в тій чи іншій мірі змінився.

Показник: визначення найбільш популярних інструментів, доступ до яких студентам може забезпечити заклад.

Найбільша частка опитаних викладачів, вважають, що студенти мали відкритий доступ до:

  • бібліотеки, бази даних електронних підручників, наступну позицію займає відкритий доступ до інтернет-сховища навчального матеріалу (53,2 %);
  • віртуального навчального середовища (четверта частина);
  • корпоративних ліцензій на програмне забезпечення (18,9 %) ;
  • персоналізованого порталу дослідження (19,3 %).

Звертає на себе увагу різниця у відповідях респондентів: майже 72 % викладачів зазначили про наявність відкритого доступу до електронних бібліотек та баз даних, проте менше половини студентів (42 %) стверджують, що вони мають доступ до таких ресурсів.

Показник: фактори, що негативно впливають на провадження дистанційного навчання.

Для викладачів:

  • відсутність або нестабільність інтернету;
  • недостатність навичок роботи з програмним забезпеченням;
  • відсутність технічних засобів для відеозв’язку та нестабільність роботи серверу закладу освіти.

Для студентів:

  • нестабільність роботи сайту ЗВО.

Серед найбільш зручних та корисних опцій, які зараз можуть запропонувати виші з надання допомоги викладачам та розширення можливостей для розвитку дистанційного навчання, учасників опитування відзначають:

  • можливість обміну досвідом та співпраці з іншими викладачами на спеціальних інтернет-платформах;
  • допомога спеціального центру/підрозділу з усіх технічних питань, доступом до онлайн курсів з підвищення рівня цифрової грамотності та допомогою спеціального центру/підрозділу з питань удосконалення цифрового (дистанційного) навчання та викладання;
  • запровадження у закладі національних чи міжнародних програм для навчання персоналу, який відповідає за цифрову трансформацію у ЗВО;
  • підтримка обміну досвідом в межах закладу, що дасть змогу персоналу вчитися один у одного;
  • необхідність співпраці з іншими закладами;
  • проведення внутрішнього аудиту з відповідних питань для виявлення сильних та слабких сторін свого закладу;
  • підвищення кваліфікації з питань застосування технологій дистанційного навчання.

Технології дистанційного навчання у світі стрімко розвиваються і, безперечно, є для України перспективним інструментарієм надання освітніх послуг. Проте, навіть маючи певний досвід, якого набули заклади вищої освіти у зв’язку із використанням дистанційної форми навчання в умовах загальнонаціонального карантину, про підтвердження практичної користі для системи вищої освіти говорити зарано.

Залишились відкритими питання якості показників цього процесу: результативності, ресурсомісткості, оперативності, комплексного програмного забезпечення та провідних освітніх технологій.

Результати опитування в цілому підтверджують, що і студенти, і викладачі з розумінням поставились до необхідності працювати в дистанційних умовах, разом з цим, коронавірус COVID-19 створив нові виклики для національної освітньої системи, які вимагають від нас більш практичного та усвідомленого підходу до подолання існуючих цифрових бар’єрів в системі освіти.

Події та оголошення


червня
22
Конференція трудового колективу ЧНУ імені Петра Могили

22 червня 2020 року о 15:00 в актовій залі ЧНУ імені Петра Могили відбудеться конференція трудового колективу Порядок денний: 1. Затвердження нової редакції Статуту ЧНУ імені Петра Могили 2. Затвердження Стратегічного плану розвитку ЧНУ імені Петра Могили на період 2019-2024 …

Набір на безкоштовне семестрове стажування в Поморській Академії (Слупськ, Польща)

Шановні студенти! Оголошується набір на безкоштовне семестрове стажування в Поморській Академії (Слупськ, Польща) на осінь 2020-2021 н.р. Основні вимоги до учасників: студент/ка ЧНУ ім. Петра Могили 2-3, 5 курс навчання, будь-яка спеціальність знання польської мови (А2 і вище) академічна успішність …

травня
12
До уваги вступників на магістратуру

Увага! Реєстрація на ЄВІ/ЄФВВ (ЗНО для магістрів) з 12.05 – 05.06.2020 року Детальніше тут