Прес-реліз від Миколаївського центру соціологічних досліджень ЧНУ імені Петра Могили «Якість дистанційної освіти в ЧНУ імені Петра Могили»


Миколаївський центр соціологічних досліджень ЧНУ імені Петра Могили

 ПРЕС-РЕЛІЗ
«Якість дистанційної освіти в ЧНУ імені Петра Могили»

Аудиторія дослідження: викладачі та студенти ЧНУ імені Петра Могили.
Методологія дослідження:
терміни проведення дослідження – 15.04-18.04.2020 р.;
методзборуінформації–он-лайн анкетування за допомогою сервісу Google Forms;
вибірка – стихійна, доступна;
обсяг вибірки – 127 викладачів та 835 студентів ЧНУ імені Петра Могили.

Майже 2/3 викладачів й трохи більше, ніж половина студентського загалу оцінюють якість дистанційної освіти як високу чи скоріше високу, ніж низьку.

Розподіл відповідей на запитання «Як би Ви оцінили якість організації дистанційної освіти в ЧНУ ім. Петра Могили?», % від загальної кількості опитаних у соціальнійгрупі

Порівнюючи дистанційну форму навчання з традиційною, як викладачі (67,7 %), так і студенти
(52,7 %) зазначають, що вона дещо погіршить ефективність підготовки фахівців.

Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте чи вплине зміна форми навчання з традиційної на дистанційну під час карантину на якість підготовки фахівців?», % від загальної кількості опитаних у соціальній групі

Незважаючи на доволі високі оцінки якості дистанційного навчання, більшість викладачів (83,5 %) й студентів (61,9 %) не готові повністю відмовитись від традиційної форми на користь он-лайн режиму навчальної діяльності. Сприймаючи таку форму роботи скоріше, як тимчасову альтернативу в умовах карантинних заходів, пов’язаних з поширенням коронавірусу.

Розподіл відповідей на запитання «Чи погодились би Ви після завершення карантину перейти на дистанційну форму, повністю відмовившись від традиційної?», % від загальної кількості опитаних у соціальній групі

Щодо рейтингу найзручніших сервісів дистанційної освіти, зазначимо,що, у першу чергу, інформанти апелюють до власного досвіду роботи з ними, а вже потім оцінюють їх зручність та доступність. Як для викладачів, так і для студентів очолює «трійку» таких форм он-лайн комунікації Moodle (31,3 % і 26,0 % відповідно), соціальні мережі (18,6 % і 26,5 %), електронна пошта  (15,5 %  і 13,1 %).

Можна припустити, що більшість учасників освітнього процесу, попри декларування готовності до он-лайн форм навчальної роботи, сприйняли цю новину «як сніг на голову». Адже дистанційне читання лекцій виявилося значно простішим завданням, аніж проведення семінарських й практичних занять у новому форматі. Тому все ж таки, вони не наскільки відкриті до експериментів з альтернативними сервісами он-лайн освіти.

Розподіл відповідей на запитання «На Вашу думку, які сервіси є найзручнішими для організації дистанційного навчання?», % від загальної кількості даних варіантів відповідей у кожній соціальній групі

Аналізуючи спектрпроблем, пов’язаних з реалізацією дистанційної освіти в Moodle, зазначимо, що викладачів непокоїть відсутність можливість реалізації індивідуального підходу до студентів. Скоріше за все, це пояснюється певною «теоретизацією» процесу навчання, зміщенням акцентів у бік механістичних прийомів і методів засвоєння матеріалу.

Розподіл відповідей на запитання «Як би Ви оцінили якість організації дистанційної освіти в ЧНУ ім. Петра Могили?», % від загальної кількості опитаних викладачів

Кожний п’ятий опитаний студент висловив занепокоєння щодо відсутності пояснень та рекомендацій, необхідних для чіткого розуміння черговості виконання завдань, змісту та обсягу навчальних матеріалів, необхідних для вивчення курсу, відповідності змісту та рівня складності завдань курсу, що вивчається, неоперативної перевірки виконаних завдань. Подібна ситуація пояснюється тим, що більша частина опитаних студентів 3-4 курсів, на відміну від студентів початкових та випускних курсів, до карантину не мала практично досвіду роботи у Moodle.

Розподіл відповідей студентів за курсом навчання на запитання
«Оцініть роботу в Moodle 3.3 за наступними характеристиками …», %, від загальної кількості опитаних у соціальній групі