Прес-конференція Ганни Новосад та її заступників – нового керівництва Міністерства освіти (Частина перша)


Ганна Новосад: «Своїм основним пріоритетом роботи в Міністерстві я бачу переорієнтування системи освіти як такої на потреби людини. Я вважаю, що ми маємо сповідувати принцип дитиноцентризму, студентоцентризму. Тобто, в центрі усіх наших дій, мають стояти потреби конкретної людини, дитини, студента, науковця, заради яких ми працюємо.

Ні для кого не секрет: зараз світ надзвичайно швидко змінюється, ми усі маємо бути готові до того, що скоро потреба в окремих наших професіях зникне, нам необхідно буде перенавчатись, потрібно буде змінювати свої кваліфікації, навички. І в такому пришвидшеному світі єдина можливість залишатися успішним, конкурентним, і, навіть, щасливим – це вміти навчатись впродовж життя, і при цьому мати доступ до якісної, спроможної, ефективної системи освіти. І власне на це ми хочемо спрямувати усі наші зусилля при роботі в міністерстві.

Ми вважаємо, що нам необхідно почати довгоочікувані зміни у вищій освіті. Основний принцип який буде їх пронизувати – це підтримка найкращих. Ми маємо створювати здорову конкуренцію серед закладів вищої освіти, аби вони готували конкурентних випускників, які готові створювати інтелектуальні інноваційні продукти і будуть потрібними на ринку праці. На жаль, зараз так не є.

При цьому ми ніколи не станемо технологічною розвинутою країною, якщо у нас не буде розвинутої науки. Наука має бути пріоритетом для уряду…»

Ганна Новосад

Питання: Чи планує МОН розробити механізми підтвердження  виходу вищих навчальних закладів з окупованих територій Донбасу та Криму? Та як взагалі міністерство планує заохотити молодь з цих територій вступати до українських вишів, а не залишатися на тій території?

Ганна Новосад: « На жаль, готового рішення, поки що немає. В команді президента обговорюється цілісна стратегія з окупованими територіями. І тому не можна розглядати питання освіти якось окремо. Це має бути цілісна гуманітарна стратегія роботи з цими територіями. Наша задача – боротися за людей в першу чергу, а не за територію. Тому ми, звичайно, маємо готувати наших студентів».

 Єгор Стадний, заступник міністерки: «Доповню відповідь пані міністерки. Є два підходи – це або території, або люди. В нас є варіанти на обидва. Ми чекаємо національної загальної стратегії і будемо застосовувати або в рамках того, або в рамках того.

Якщо це люди – ми розширюємо перелік закладів, до яких можна вступати з території окупованого Донбасу, Криму, Севастополю. Ми вже зараз напрацювали необхідні правки, будемо готові їх подавати. В чому проблема зараз? У нас є перенесені з Донбасу заклади, до них додається пояс підконтрольних територій з Донецької, Луганської області і лише в ці заклади ці люди можуть вступати. З окупованих територій цих областей. Усі ці роки люди були обмежені у виборі навчальних закладів.

Ми пропонуємо відкрити перед ними двері всіх університетів, по можливості. Зараз є кілька варіантів. Або доєднаємо до стріму «Крим- Україна», де є в Києві університети, пояс південних областей, Харків. Або відкриваємо всі університети і вони можуть туди вступати. Це своєрідний інструмент витягування молоді звідти. Яка за 4-6 років навчання, спокійно реінтегрується у спільноту/громаду тих міст, де будуть розташовані ці університети. Але ще раз, це все залежить від національної стратегії, як ми будуємо її щодо сходу і Криму».

Єгор Стадний

Питання: Чи будуть змінено з наступного року система фінансування науки і система фінансування вищої освіти?

Ганна Новосад: «Останні дні працювали дуже тісно з міністерством фінансів. Ми вже в цьому році намагались змінити підхід до бюджетних програм, закладених в середині, аби вони пов’язувались з тими цілями, які ми для себе ставимо, зокрема в вищій освіті. Але, було обмеження: ми почали працювати з граничними обсягами видатків, які були доведені міністерством фінансів на основі тих даних, які подавалися раніше. Видатки на освіту і на науку залишились на рівні минулого року. Наша задача така: зберегти всі ті напрямки фінансування, які були ( у тому числі фінансування університетської науки, в тому числі і базове фінансування), і дати можливість підвищити об’єм коштів на національний фонд досліджень. Ми хочемо окремо зробити фонд розвитку вищої освіти, через який ми будемо фінансувати капітальні видатки за прозорим способом. І спрямовувати кошти на лабораторії, на освітній простір найкращим або за пріоритетними напрямками. Наприклад, педагогічним університетам, але підхід буде прозорим».

Єгор Стадний, заступник міністерки освіти: «Фінансування вищої освіти буде залежати від результатів діяльності ЗВО. Ми не будемо фінансувати суто кількість студентів, ми не будемо зв’язувати руки викладачам, які не можуть відрахувати студента, бо через це полетять їхні ставки, полетить фінансування. Ми будемо додавати до механізму розподілу бюджетних грошей показники освітньої, наукової та міжнародної діяльності ЗВО. Хто за цими показниками буде кращим, тому буде більше грошей. Це основний принцип.

Колись у нас було 16% фінансування у вищій освіті у 2000 році. Ми опустились до 3-4%, можливо навіть менше. Ми зараз починаємо відроджувати окреме фінансування капітальних видатків: це обладнання, лабораторії, ремонти у деяких закладах. Тільки не в тих пустих, які треба оптимізувати, а в тих, “живих”».

Питання: Які у вас пріоритетні законопроєкти зараз? Чи ви збираєтесь добиватись реалізації постанови про підвищення заробітної плати освітянам?

Ганна Новосад: «Перший законопроєкт який ми мусимо, якомога швидше допрацювати – це закон про загальну середню освіту, який був проголошений у першому читанні. Далі наша команда вже напрацювала зміни в закон про вищу освіту, саме зміни, а не новий закон. Але це важливі речі.

Також  думаємо як нам правильно опрацювати закон про професійну технічну освіту. Тому що він мав бути внесений в парламент, але  поки що не був внесений. Ось ці закони будуть важливими».

Єгор Стадний, заступник міністерки освіти ( коментує проблему вступу абітурієнтів до ЗВО).

« Є дуже хаотичний рух абітурієнтів та абітурієнток, дуже несвідомий вибір, люди дезорієнтовані. Нам ці речі потрібно змінювати, тому будемо дуже глибоко і ефективно працювати з системою, яку в нас заведено називати профорієнтацією. Потрібно зробити так,  щоб до університетів, до викладачів в аудиторію приходили люди, які дуже чітко усвідомлюють, чого вони хочуть від цієї вищої освіти. І свідомі тих перспектив, які ця вища освіта їм може дати.

Дуже прості показові цифри, наприклад, у нас у всій галузі ІТ. Якщо подивитись на склад студентів і студенток, то жінок лише 15%. І це парадокс, тому що саме школярки складають те саме ЗНО з математики краще, ніж школярі (ніж хлопці), але оминають своєю увагою, наприклад, інформаційні технології. Це ми називаємо нереалізований потенціал: вони мають усі здібності та знання, але чомусь їх не так сильно приваблює сфера ІТ».

Питання. Яке наразі  фінансування університетів?

Єгор Стадний, заступник міністерки освіти:  «Система фінансування і система управління збудовані таким чином, що кращі і гірші винагороджуються за однаковим принципом. Немає диференціації. Викладач, припустимо, доцент на кафедрі, який працює зі своїми курсами, займається наукою, прогресує, весь час вдосконалюється, отримує ті ж самі гроші, що й інший викладач, який буде доцентом з тими самими надбавками, який нічогісінько не робить.

І система фінансування і управління в вищій освіті збудована саме таким чином, щоб не виокремлювати тих, хто краще, і не винагороджувати їх, і не звільняти тих, хто є гіршим. Ми ці речі будемо змінювати, ми ці речі будемо скеровувати на підтримку кращих. Тому що реальність в нас така, що грошей у нас небагато і розмазувати їх по всіх ми не можемо.  Нам треба їх акумулювати, сконцентровувати лише там, де є потенціал, який ми маємо реалізувати. Потенціал – це і кращі викладачі, і вимогливі, свідомі абітурієнти/абітурієнтки, студенти і студентки. Ми мусимо отримувати на виході людей, які є високоспеціалізованими фахівцями, які реалізовують свій потенціал в нашій українській економіці. Для когось – це високі зарплати, для когось – суспільно-важлива професія. Але вони мусять всі бути фахівцями саме з кваліфікацією вищої освіти, і не марнуватися по роботах, які не вимагають вищої освіти.

Зокрема для цього ми будемо в найближчий час розробляти і запускати систему, яка буде показувати перспективи ринку праці, після завершення кожного з різних університетів мають ті чи інші випускники. Дивимося ми, батьки і старшокласники: університетів так багато, а що ж кожен з них може дати як ми закінчимо? І ми будемо йти на зустріч і давати таку інформацію. Яка зайнятість у випускників (стабільна  чи не стабільна, престижність робочого місця).

 

Події та оголошення


жовтня
19
До уваги слухачів суботніх підготовчих курсів

До уваги слухачів суботніх підготовчих курсів! Списки груп закріплено за посиланням.  

жовтня
25
Оголошується набір на семестрове навчання в Іспанії, Університет Кадіз

Шановні студенти! Оголошується набір на семестрове навчання в Іспанії, Університет Кадіз. Мова навчання: іспанська/англійська. Навчання безкоштовне, стипендія 850 євро (витрати за дорогу компенсуються). Що потрібно для участі: заява на ім`я ректора; скан 1-ї сторінки закордонного паспорту; ваше CV (робити через …

жовтня
18
Reporters Talks Vol.7: Запрошуємо на відкриту лекцію Марічки Паплаускайте

Друзі,  у межах #ReportersTalks продовжуємо мандрувати країною та вчитися разом зі знаними репортерами і сторітеллерами. Наступне місто — Миколаїв. Цього разу лекторкою стане Марічка Паплаускайте — співзасновниця The Ukrainians та головна редакторка Reporters. Марічка також є викладачкою Школа журналістики УКУ …