Не навчанням єдиним: викладачі Могилянки про хобі, страви та відпочинок. Олександра Філоненко


Викладач з творчими здібностями – це той викладач, який не покидає митецьких поривів та долучає до прекрасного інших. Старший викладач кафедри англійської філології ЧНУ ім. Петра Могили Олександра Філоненко вже більше 10 років є очільницею кіноклубу в Миколаєві та займається мистецтвознавчою діяльністю. З нами викладач поділилася «справжніми» мотивами заснування кіноклубу, до якої країни досі не змогла потрапити та який фільм відіграв ключову роль у її житті.

Не навчанням єдиним: викладачі Могилянки про хобі, страви та  відпочинок. Олександра Філоненко

Як виглядає ваше хобі зараз? І з чого почалось ваше захоплення цією діяльністю?

Діяльність на зразок галерейної виставки – це не зовсім хобі. За першою освітою я мистецтвознавець. Близько 16 років (з 2003 року) працювала в «Галереї на Спаській 45», але зараз вона закрилася. А з 1998 року я співпрацюю з художником Володимиром Бахтовим і його дружиною Тетяною: організовуємо виставки, куди я приїжджаю разом з ними, пишу перс-релізи, тексти для каталогів та в різні журнали, тобто працюю, як професійний мистецтвознавець. Вони жартома називають мене «бахтознавцем».  Ще співпрацюю з львівським художником Володимиром Цісариком. «Пам’ятник Небесній сотні» та пам’ятник «Єдина Європа» в Миколаєві – це його скульптури. Він ще робить невеликі скульптури, і щоб ті краще продавалися, я пишу певний текстуальний образ, історію до цієї роботи. У нас слов’янські культури взагалі характеризуються розумінням світу через літературний текст. Навіть на картинку люди дивляться, і хочуть знати, яка тут історія.

А ось що хобі по-справжньому – це звичайно моє захоплення кіно, і цим теж я вже досить довго займаюся. Почалося це з кіноклубу, який ми заснували в «Галереї на Спаській 45». А з квітня 2010 року ми з друзями організували наш «Reality Shift Cinema Club» («Кіно зі зрушенням реальності») і дивимося те, що не показують в кінотеатрах: оскарівські драми, фестивальне, арт-хаусне кіно. Я дуже люблю кіно з далеких країн, що-небудь африканське. Наприклад, зараз плануємо показувати фільм канадський, але знятий інуїтами (ескімосами). Дивимось те кіно, яке тут ніколи не побачите. Ми збираємось щонеділі о 19 годині в клубі «Садхана».

У нас програма кураторська, тобто кожен місяць куратор створює якесь бачення, концепцію. Кураторами в нашому кіноклубі можуть виступати не лише організатори, а й ті, хто давно ходить може виступити з пропозицією програм. Дехто з викладачів Могилянки вже робили програму, наприклад, Тетяна Остапчук та Олександр Пронкевич.

І крім цього, звичайно, організовуємо фестивалі. Два фестивалі постійно з 2012 року. Це Манхеттенський кінофестиваль короткометражних фільмів – міжнародний інтерактивний кінофестиваль, де люди голосують та обирають кращу короткометражку світу. І ми його привозили: збирали кошти, купували програму (нам її трохи дешевше продавали дистриб’ютори). Це влаштовувалося в «Юності» найчастіше. Нам безкоштовно давали зал. Відвідуваність – до 700 осіб. Люди отримували бюлетені, голосували. Відчуваєш свою важливість, коли ти долучаєшся до світового процесу.

Другий фестиваль «Відкрита ніч» – це підтримка українського національного кіно, проходить завжди в ніч з суботи на неділю в останній тиждень червня чи іноді на початку липня. Вони надсилають нам програму, ми паралельно включаємось з Києвом, з купою інших локацій по Україні та за кордоном. Тепер вони ввели смс-голосування і люди обирають приз глядацьких симпатій. В цьому році знову будемо організовувати.

Чому ви обрали саме ці заняття?

Я з дитинства ходила в художню школу, схильна до творчості. Загалом це було логічне продовження – піти вчитися на художника, на мистецтвознавця. А щодо кіно, то тут теж є своя логіка. Насправді, якщо поєднати  візуальне мистецтво та літературу, то вийде кіно. Тому що кіно – це в принципі візуалізований наратив, розповідь історії візуальними засобами. Дуже багато людей, які займаються літературознавством, люблять кіно.

Чим саме вони вам подобаються? Що корисного / позитивного приносять у ваше життя?

Я така людина, яка любить деякі речі. Ось люблю мистецтво, кіно і це просто задоволення. У мене є уявлення: якщо фільм знімався режисером для великого екрану, то найбільш адекватно зрозуміти, що хотів сказати режисер, побачити всю красу і естетику фільму, можна тільки на великому екрані. Тобто мені недостатньо подивитися на комп’ютері, бо я зрозумію тільки загальну суть. Багатьом людям цього достатньо, мені – ні. І кіноклуб організовувався, чесно кажучи, з егоїстичних міркувань: я хотіла подивитися на великому екрані. В кінотеатрах не показували, тому я стала шукати.

Іще це постійний розвиток і зростання, адже дуже багато в цих сферах відбувається. Як викладачу іноді мені легше зі студентами знайти спільну мову, пояснити їм певні моменти. У мене навіть є такий модуль у моїй практиці англійської мови, коли ми вивчаємо кіно. Ось у цьому році вони ходили всією групою на Манхеттенський кінофестиваль, а потім писали англійською мовою рецензії. Тобто навіть має практичне застосування. Мені б звичайно хотілося кіноклуб і в університеті зробити, але я боюся, що наші студенти так біжать додому після занять, що нікого я на нього не заманю.

Найкращий спосіб відволіктися від роботи і відпочити (окрім хобі)?

Оскільки я з Очакова, люблю їздити туди і ходити дивитися на захід сонця. Там кручі високо над морем, великий красивий простір, міняються кольори – це мене заспокоює. Коли відчуваю, що я дуже втомилася емоційно в місті, я завжди їду до батьків і виходжу на цей свій ритуал.

Бліц-опитування

  1. Яка ваша улюблена страва? Що полюбляєте готувати?

Я готую за потреби, адже треба щось їсти. У мене, слава богу, мій обранець любить готувати, і найбільше я люблю суші.

  1. Якою ви були в роки навчання в університеті?

Коли вчилася на мистецтвознавця, ми вважали себе просунутими, були зухвалі, протиставляли себе епатажно цьому суспільству. Я в усьому чорному ходила.

  1. Яка головна риса вашого характеру?

Усі, мабуть, скажуть, що енергійність. Але я думаю, це не характер, а більше біологія – просто людині дано багато енергії. Моя головна риса – чесність.

  1. Які три риси характеру ви цінуєте в людях найбільше?

Чесність. Справедливість. Вона безумовно пов’язана з чесністю. І доброта. Тому що, якщо перші дві риси добротою не  підкріплюються, то іноді можна в справедливість загратися до інквізиційних ситуацій.

  1. Ваш улюблений кінофільм?

Взагалі дуже багато. Але один, який відіграв, можна сказати, ключову роль у моєму житті, в результаті чого я взагалі сюди потрапила, і отримала освіту, і працюю тут, – це «Книги Просперо» Пітера Гріневея за п’єсою Вільяма Шекспіра «Буря».

  1. Улюблене місце / заклад відпочинку в Миколаєві?

Кінотеатри.

  1. Яку країну хотіли б відвідати?

Великобританію. Я досить багато помандрувала свого часу, але до Великобританії у мене не виходить потрапити поки.

  1. Якби не стали викладачем, ким були б?

Ну, я вже була. Я б була мистецтвознавцем, звісно.

Події та оголошення


липня
23
Кіноклуб MY ART проводить безкоштовний показ фільмів

Кіноклуб MY ART протягом всього літа показує кіно на відкритому майданчику закинутого Будинку офіцерів флоту, задля насичення культурного різноманіття у Миколаєві та формуванню культури участі в мистецьких подіях жителів міста. Вхід на усі події та кінопокази – ВІЛЬНИЙ. Локація заходу …

серпня
12
Відкрито конкурс Wrike Contest 2019!

Wrike, розробник сервісу для спільної роботи і управління проектами, відкриває новий міжнародний офіс в Празі, і запускає конкурс Work, Unleashed 2019. Мета конкурсу – генерація і реалізація ідей, які нададуть нові можливості у Wrike і дозволять компаніям-клієнтам досягати більш високих …

Шукаємо менторів для інноваційних стартапів

Проект UNIDO у пошуках наставників для «клінтех»-стартапів – півфіналістів конкурсу Проекту «Глобальна інноваційна програма чистих технологій для МСП в Україні». Запрошуємо до співпраці власників бізнесу, менеджерів вищої ланки, PhD у галузі економіки, менеджменту, бізнесу, інтелектуальної власності, які могли б стати …