ЧНУ імені Петра Могили оголошує
конкурс студентських наукових робіт пам’яті Віталія Кейса
Центр українських студій Чорноморського національного університету імені Петра Могили у співпраці з кафедрою української мови та літератури ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м.Слов’янськ) та з Українським міжуніверситетським науково-дослідницьким шекспірівським центром у Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя) оголошують ІІІ Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт пам’яті професора Віталія Кейса.
До участі в конкурсі прийматимуться роботи, суголосні науково-дослідним інтересам та просвітницько-педагогічній діяльності професора Віталія Кейса, а саме:
– українська література в діалозі з іншими літературами світу; модернізм і авангардизм в українській та американській літературах;
– українська література в західному світі;
– англомовна творчість письменників українського походження;
– проблеми розвитку української літератури в регіоні та локальна ідентичність крізь призму творчості письменників східних та південних регіонів України;
– Шекспір та його вплив на світову культуру;
– українське перекладацтво й перекладацька діяльність Віталія Кейса, біографія, творча й наукова спадщина Віталія Кейса.
Мова робіт: українська.
Кінцевий термін прийому конкурсних робіт – 20 лютого 2019 року.
Усі рукописи, що надійдуть на адресу конкурсу у встановлений термін, будуть передані на розгляд журі, що здійснює свою роботу до кінця березня 2019 р.
У квітні відбудеться оголошення переможців, нагородження та заохочення учасників грамотами й дипломами; роботи переможців конкурсу будуть надруковані у фахових виданнях університетів-організаторів конкурсу, переможців буде запрошено до участі в круглому столі, присвяченому памʼяті Віталія Кейса, під час Міжнародної наукової конференції «Літератор-інтелектуал у міграційних процесах: виклики для памʼяті і ідентичності» (травень 2019 р.).
У конкурсі беруть участь самостійні наукові розробки філологічнозорієнтованої молоді з таких категорій: 1) учні МАН та студенти першого курсу філологічних спеціальностей вишів, 2) студенти ІІ-ІІІ курсів філологічних спеціальностей вишів, 3) студенти випускного курсу бакалавріату та магістранти філологічних спеціальностей вишів, 4) аспіранти І-ІІ років навчання.
Під час рецензування й оцінювання будуть ураховані обізнаність авторки(а) в тому, наскільки вивченою є обрана тема, актуальність і наукова новизна роботи, свідомий вибір і вміння застосовувати наукові методи дослідження, наявність певного дослідницького сюжету в реалізації свого задуму та здатність його дотримуватися, навички оперування сучасною науковою термінологією, коректність, ясність, чіткість викладу, переконливість висновків, відповідність тексту нормам сучасної української літературної мови, наявність ілюстративного матеріалу.
Подані до конкурсу роботи мають відповідати таким технічним вимогам:
1) обсяг – від 6 до 10 сторінок основного тексту, роздрукованого на папері формату А-4;
2) шрифт Times New Roman 14, через 1,5 інтервали, усі поля – 20 мм;
3) цитати можуть виділятися курсивом;
4) текст має містити посилання на використані джерела (у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру джерела в бібліографії та номеру сторінки, наприклад, [8, с. 23]) та список цих останніх, оформлений за сучасними стандартами;
5) на титульній сторінці в верхньому правому кутку слід зазначити девіз автора, нижче, з вирівнюванням по ширині, – назву роботи;
6) в окремому закритому конверті слід подати інформацію про автора: девіз, під яким подано роботу, ПІБ автора, місце й курс навчання, науковий статус і ім’я наукового керівника, контактний телефон та e-mail автора.
Роботи, подані на конкурс, не рецензуються і не повертаються авторам.
За достовірність та оригінальність інформації в поданих на конкурс рукописах несуть відповідальність автори.
Адреса для надсилання робіт:
Конкурс студентських наукових робіт пам’яті Віталія Кейса
Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Інститут філології
Центр українських студій
вул. 68 Десантників, 10
м. Миколаїв
54003
Контакти:
– д.філол.н., проф., завідувач кафедри української філології, теорії та історії літератури ЧНУ імені Петра Могили Тетяна Павлівна Шестопалова. Тел.: +38 097 182 07 95, e-mail.
– к.філол.н., викладач кафедри української філології, теорії та історії літератури ЧНУ імені Петра Могили Ольга Леонідівна Поліщук. Тел.: +38 095 428 7112, e-mail.
– Пошта Центру українських студій ЧНУ імені Петра Могили.
Біографічна довідка про Віталія Кейса
Віталій Кейс (24.11.1936–9.09.2014) – літературознавець, критик, перекладач. Багато років викладав у Ратґерському університеті (США) курси з порівняльного літературознавства й давньої англійської літератури. Народився в українському місті Дружківка (Донецька обл.). У 1930-х його родина підпала під сталінські репресії. Тому під час ІІ Світової війни батьки разом із Віталієм виїхали з України до Німеччини, де протягом кількох років мешкали в таборі для переміщених осіб під Гайденау.
Потім родина перебралася до США. Тут Віталій Кейс отримав вищу філологічну освіту, як аспірант спеціалізувався в англійській літературі 17 століття й далі довгий час викладав студентам-філологам. Колишні учні й колеги з Ратґерського університету згадували його унікальну відданість предмету, здатність переноситися разом зі слухачами лекцій у світ минулого й робити його близьким до запитів і потреб сучасних читачів. Талант сприймати літературу в повноті її естетичних можливостей зумовив його незалежне критичне мислення й широту дослідницьких інтересів: класична англійська література, модерна американська поезія, порівняльні студії, модернізм Нью-Йоркської Групи, українська література 1920-х рр.
Життя в Нью-Йорку, викладання в американському університеті, перебування в середовищі вже тепер легендарних представників авангардної культури Нью-Йорка 1950-1970-х років не заступило пам’яті про Україну. За першої можливості, яка відкрилася зі здобуттям незалежності в 1991 р., він приїхав із курсом лекцій до Слов’янського педінституту, розуміючи, наскільки важливо вчасно підтримати й грамотно спрямувати мислячу молодь, яка отримує освіту далеко від Києва чи Львова, в невеликих університетах південного сходу України. Добре розуміючи специфіку цього регіону, він доклав немало зусиль, щоб студенти усвідомили свою місцеву (локальну) ідентичність складником української державної ідентичності.
Віталій Кейс перекладав твори В.Блейка, Т.-С.Еліота, Д.Ігнатова, П.Пайнса, Дж.Чосера, щоб допомогти українським читачам подолати залежність від російськомовних інтерпретацій; ширше, – повернути нам відчуття самодостатності й повноти національної мови, здатної транслювати будь-які мистецькі смисли без російського посередництва.
Інтелектуальна особистість професора Кейса живо сполучала в собі розуміння взаємозумовленості минулого й сучасного; місцевого, загальнонаціонального й універсального в людині й культурі. Він мав тверде переконання, що гуманітарії, добре обізнані в історичних реаліях своєї національної культури та в її вікових і сучасних здобутках, формують людську гідність і державну свідомість суспільства, є непомітними архітекторами майбутнього своєї країни.
Шановні учасники!
Протягом січня 2018 р. журі розглядало роботи, подані на Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт памʼяті професора Віталія Кейса.
Нагадаємо, що вони мали бути суголосні професійним інтересам і національній позиції Віталія Кейса за такими дослідницькими напрямами
Поза конкурсом опинилися роботи, де літературні твори становили тільки матеріал для лінгвістичного дослідження.
Журі дійшло висновку, що кожна з робіт є по-своєму оригінальною й злободенною в соціокультурному й науковому відношеннях. Далі коротко оглянемо тематику й проблематику найбільш яскравих студій.
Українська література в західному світі була представлена роботами про переклади й діалоги літератур. Під гаслом «Неможливо виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття Прекрасного» ми отримали роботу «Юрій Андрухович як репрезентант української літератури в західному світі (на матеріалі роману “Дванадцять обручів”)». Поставлену перед собою мету – «визначити рівень зацікавленості західного світу у творах українського письменника, а також дослідити» загальноєвропейські мистецькі тенденції в названому творі – конкурсант пропонує досягти шляхом осмислення «конкретних виявів транскультурності в романі “Дванадцять обручів”».
Автор праці «Англомовна творчість письменників українського походження» (гасло: «Багато мов – одна професія») сміливо вийшов за рамки теми, згадавши українських за походженням митців, які за межами України писали українською, французькою, а також перекладачів, які познайомили англомовних читачів із творами «І.Франка, М.Коцюбинського, М.Хвильового та інших українських мистців».
Окрему групу конкурсних заявок склали роботи з виразним компаративним спрямуванням.
У праці «All the stars are dead now. Постмодерністські інтерпретації містичних візій Вільяма Блейка у плачі на його честь, складеному Девідом Тібетом» (гасло: «Блейк це один з нас») конкурсант зробив акцент на духовно-психологічній близькості представника «дак фолку» та Вільяма Блейка й сконстатував численні інтертекстуальні паралелі «плачу» Д.Тібета.
Робота «”Вбивство Гонзаго” Н.Йорданова: функції та форми вираження шекспірівського інтертексту» (гасло: «Автор і влада») порадувала виваженим оглядом наукових розробок, дотичних до теми, оригінальним підходом до трактування жанру драми болгарського письменника й способами розкриття шекспірівського інтертексту в ній.
Журі позитивно відзначає спробу розглянути спільні й відмінні способи літературного представлення психології «людей дна» у творах І.Франка і Е.Золя на матеріалі творів, які нечасто потрапляють у поле уваги дослідників (робота «Соціальне “дно” в інтерпретації І.Франка та Е.Золя: особливості взаємодії обʼєктивних і субʼєктивних чинників маргіналізації» під гаслом «Opera et studio»).
Розглянувши роботу «Жанрово-стильові збіги та відмінності у драмах-феєріях «Лісова пісня» та «Затонулий дзвін» (гасло: «Крізь терни – до зірок»), журі констатує виправданий інтерес до простеження міжлітературних звʼязків творів раннього українського модернізму й бачить в авторові потенціал для вироблення його особистої дослідницької позиції, менш залежної від уже існуючих наукових розробок цієї теми.
Робота «Мотив скарбошукацтва в інтерпретації митців другої половини ХІХ століття: фольклорно-етнографічне, релігійне, психологічне підґрунтя вияву» (гасло: «Ad augusta per angusta») заявляє цікаву тему на прикладі творів Г.Квітки-Основʼяненка, П.Куліша, О.Стороженка, Панаса Мирного, яка, на жаль, дещо виходить за межі проблемно-тематичних пріоритетів Конкурсу. Водночас відзначаємо, що ця студія потребувала глибокого занурення в ключові категорії аналізу заявленого мотиву.
Ми вітаємо надходження перекладознавчих робіт. Жваве обговорення журі викликали спостереження автора праці «Концептосфера оповідання Оксани Забужко «Дівчатка» в перекладацькому аспекті» (гасло: «Per aspera ad astra – we do what we must because we can»). Зіставляючи оригінал оповідання з перекладом англійською мовою Аскольда Мельничука, конкурсант демонструє наполегливе бажання заглиблюватися в усі рівні смислів обох текстів і перевіряти їх на відповідність.
Цікава й варта подальшого розвитку робота «Відтворення сенсорики в контексті поетики дому в українських перекладах малої прози Сандри Сіснерос» (гасло: «Дім для жінки – це те, чим їй судилося володіти в цьому житті, в ньому відбивається і її соціальний статус, і її найсуттєвіші індивідуальні риси»). Виходячи з принципу звʼязності когезії й когерентності для досягнення адекватного перекладу, автор звертає увагу на формування центрального кумулятивного образу ДОМУ в текстах С.Сіснерос та вивчає шляхи його відтворення українською мовою під час перекладу.
Модернізм в українській літературі на автохтонній території і в еміграції став предметом уваги багатьох надісланих нам студій. Серед них – «Репортажистика Майка Йогансена як літературний феномен» (гасло: «Без надії – сподіваюсь»). Робота цікава тим, що встановлює типологію подорожніх репортажів / нарисів М.Йогансена й пропонує класифікацію літературних засобів досягнення гумористичного й сатиричного ефекту в цих текстах.
Робота «Кохання як інтелектуальна провокація у творах письменників-модерністів МУРу» (гасло: «Кохання все перемагає») має оригінальний ракурс представлення окремого сегменту творчої спадщини відомих українських письменників Ігоря Костецького, В.Домонтовича і Юрія Косача. Автор підводить під знаменник інтелектуальної провокації дуже різні за жанровими, стильовими, тематичними характеристиками твори. Це дає змогу підкреслити прихід в модерністську українську літературу інтелектуалізму як норми літературного повідомлення. Водночас тема потребує розвитку, щоб показати «зчепленість» феноменів кохання й інтелектуальної провокації у творах названих митців.
Сформовані навички застосування актуальної методологічної проспективи, добре уміння структурувати свою тезу виказує автор студії «Повість Докії Гуменної “Мана” через призму феміністичної наратології» (гасло: «Я не для замужу!»). Автор роботи добре володіє методологією, обізнаний з розробками феміністичної наратології за кордоном і в Україні. Виклад відповідає меті «зʼясувати специфіку авторської оповідної стратегії як вияву гендерної ідентичності персонажів повісті».
Студія «Біблійні образи в поетичній збірці Віри Вовк “Жіночі маски”» (гасло: «Сучасний студент – важливий ресурс майбутньої науки») так само демонструє виважений дослідницький підхід до обраної теми й обізнаність із дотичними до неї сучасними науково-критичними працями. Цінність цієї роботи журі бачить у спробі виділити архетипально-символічні риси жіночого єства, представленого в поезіях збірки «Жіночі маски».
Сучасна українська література також представлене в працях, що наголошують її регіональну специфіку.
Під гаслом «Поклик часу» надійшла робота «Харківська школа фантастики: основні риси, проблематика, поетика». Вона має оглядовий характер і цікава спробою представити Харків і Харківщину одним із ключових ареалів літературної фантастики. Автор ділиться спостереженнями над творами А.Валентинова, Олді (О.Ладиженського і Д.Громова), А.Чернецова.
Робота «Художньо-проблемний діапазон поезії Олександра Вертіля» (гасло: «Поезія – це мудрість») представила своєрідний літературний портрет поета Сумщини в гармонійному поєднанні загальнонаціональних та приватно-особистісних мотивів. Маємо надію, що автор цієї студії згодом розвине в цілісну розвідку свою заувагу про переклади О.Вертілем поезій Д.Бурлюка.
Відзначимо тут роботу «Жанрова специфіка роману Макса Кідрука «Бот» (гасло: «Технічний прогрес – жах сучасного світу»). У процесі висвітлення теми автор розглядає кореляцію понять «наукова фантастика», «трилер», «технотрилер», «кіберанк», а також пропонує класифікацію жанрових ознак «науково-фантастичного технотрилеру». Теоретичні викладки узгоджені зі спостереженнями над романом «Бот».
До теоретичного аспекту літературознавства також тяжіє робота «Сучасна літературна антиутопія: проблема типології» (гасло: «Per aspera ad astra»). Автор прагне виокремити формальні критерії жанру антиутопії. Сподіваємося, наступним кроком буде спроба дослідити, чи потребують ці критерії специфікації, залежно від того, мова йде про антиутопії посттоталітарної доби чи про антиутопії, створені в Західному світі.
Робота «Творчі цикли в житті українського сенсея» (гасло: «Хай живе самоціль!») має риси літературного портрету Костянтина Москальця. Інтерес викликає теза автора про властивий «українському сенсею» ритуалізм в організації життя, який дає змогу протистояти «емоційному вигоранню» й повно реалізуватися в творчості.
Окремо відзначаємо роботи, де осмислюються окремі аспекти перекладацької діяльності Віталія Кейса.
Автор роботи «“Тигр” Вільяма Блейка у перекладі Віталія Кейса в контексті української блейкіани» (гасло: «Без девізу») зʼясовує, як перекладачеві на практиці вдається слідувати вимозі, яку він сам сформулював для перекладачів: «необхідність занурення у мовні нюанси», врахування «інтертекстуальності та контекстуальних звʼязків тексту першоджерела». Аналізуючи засоби виразності, лексику, ритмічну організацію, римування, перекладацькі трансформації, автор конкурсної роботи доходить висновку, що «у цілому, переклад В.Кейса викликає в читача враження, близьке до того, яке створює Блейків оригінал».
Робота «Особливості художнього перекладу Віталія Кейса: використання “Скрипниківського правопису” у перекладах поетичних творів» (гасло: «Ніхто не хоче творити у вакуумі») є успішним і провокативним у доброму значенні цього слова початком студіювання як окремого перекладацького доробку В.Кейса, так і «царини поетичних перекладів загалом».
Наостанок зауважимо, що роботи лінгвістичного спрямування ми не оцінювали, оскільки вони не відповідали тематиці Конкурсу.
Дякуємо всім авторам!
Водночас констатуємо огріхи, властиві тим чи тим конкурсним роботам. Це різнотипові мовні помилки, похибки у вживанні термінів і понять, порушення логічної послідовності викладу, неточне формулювання мети, лише часткове досягнення мети, розкриття частини теми, неповні висновки, відсутність (інколи) текстових посилань на використані джерела, дефіцит доречних методів дослідження.
Організатори Конкурсу й члени журі усвідомлюють, що конкурсанти тільки вчаться бути дослідниками, тож названі огріхи намагалися сприймати як природний, хоч і небажаний, супровід навчання, якого не буває без помилок.
Переможцями були названі роботи на актуальні, «свіжі» теми за передбаченими дослідницькими напрямами Конкурсу, з оригінальною ідеєю; роботи, які продемонстрували найбільш високий професіоналізм у розкритті обраних тем, хоча й не позбавлені, як було вже сказано, окремих недоліків.
Публікація робіт переможців (тільки І – ІІІ місця) у фаховому журналі університету-організатора або університетів-співорганізаторів Конкурсу відбудеться за умови, що автори виправлять недоліки й помилки (якщо такі є саме в їхніх роботах) і забезпечать повну редакцію своїх текстів згідно вимог певного фахового видання.
І МІСЦЕ – «Відтворення сенсорики в контексті поетики дому в українських перекладах малої прози Сандри Сіснерос» (гасло: «Дім для жінки – це те, чим їй судилося володіти в цьому житті, в ньому відбивається і її соціальний статус, і її найсуттєвіші індивідуальні риси»)
ІІ МІСЦЕ – «“Вбивство Гонзаго” Н.Йорданова: функції та форми вираження шекспірівського інтертексту» (гасло: «Автор і влада»)
ІІ МІСЦЕ – «Повість Докії Гуменної “Мана” через призму феміністичної наратології» (гасло: «Я не для замужу!»)
ІІІ МІСЦЕ – «“Тигр” Вільяма Блейка у перекладі Віталія Кейса в контексті української блейкіани» (гасло: «Без девізу»)
ІІІ МІСЦЕ – «Репортажистика Майка Йогансена як літературний феномен» (гасло: «Без надії – сподіваюсь»)
ІІІ МІСЦЕ – «Сучасна літературна антиутопія: проблема типології» (гасло: «Per aspera ad astra»)
ЗАОХОЧУВАЛЬНА ВІДЗНАКА ЖУРІ (диплом І ступеня) – «Особливості художнього перекладу Віталія Кейса: використання “Скрипниківського правопису” у перекладах поетичних творів» (гасло: «Ніхто не хоче творити у вакуумі»)
ЗАОХОЧУВАЛЬНА ВІДЗНАКА ЖУРІ (диплом ІІ ступеня ) – «Харківська школа фантастики: основні риси, проблематика, поетика» (гасло: «Поклик часу»).
ЗАОХОЧУВАЛЬНА ВІДЗНАКА ЖУРІ (диплом ІІІ ступеня) – «Творчі цикли в житті українського сенсея» (гасло: «Хай живе самоціль!»)
ДИПЛОМИ Центру українських студій ЧНУ імені Петра Могили будуть надіслані авторам робіт:
Грамоти, дипломи, сертифікати учасників, подяки науковим керівникам будуть надіслані на адреси, вказані в контактній інформації кожного учасника.
