Інтерв’ю з психологинею центру соціально-психологічної підтримки ЧНУ імені Петра Могили Дар’єю Буй про нову розробку «Набір метафоричних асоціативних карт «Без меж»


Розробка психологині Навчально-наукового центру соціально-психологічної підтримки, професійного розвитку та сприяння працевлаштуванню ЧНУ імені Петра Могили Дар’ї Буй увійшла до переліку «Кращих практик психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, надання соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми».

Ми вирішили дізнатися детальніше про ідею та головні завдання розробки в авторки Дар’ї Буй:

1. Нам відомо, що Ваша розробка «Набір метафоричних асоціативних карт «Без меж» захоплює учасників, популяризується. Хто є її автором?

Набір метафоричних карт «Без меж» є моєю авторською розробкою. Візуальним оформленням карток, підготовкою до друку займалася дизайнерка Тетяна Павлова.

2. Як можна охарактеризувати цей винахід – гра, тренінг, практика, практикум? І чому саме так?

Набір метафоричних карт «Без меж» – це інструмент, який можна використовувати на будь яких етапах роботи з клієнтами. Можна на його основі провести тренінг, а можна використовувати як гру. Це залежить від того, який спеціаліст використовує його в своїй роботі. Я маю свідоцтво про реєстрацію авторського права на цей інструмент, тому спеціаліст, який його придбає може використовувати його в своїй роботі.

3. Як та коли виникла ідея у створенні такої гри?

Ідея створення інструменту виникла, коли, проаналізувавши запити клієнтів, я побачила, що багато з них стосується порушення кордонів. Межі бувають фізичні та психологічні. І якщо з фізичними все більш-менш зрозуміло (це наше фізичне тіло), то що це за межі психологічні? Як бути, коли лізуть до тебе з порадами, яких ви не просили? А щось нав’язують, кажучи при цьому, що це для вашого ж блага? Чи подобається, коли без дозволу чіпають ваші речі? Заходять до кімнати без попередження? А коли запитують занадто особисті запитання, від яких стає ніяково? Дозволяють собі коментарі, від яких хочеться провалитися під землю? Психологи умовно називають стосунки з такими людьми “токсичними”. Як же тоді бути, виникає питання. Чи постійно мовчати, та відчувати злість, безпорадність чи ніяковість? Чи ігнорувати? Чи відповідати? Якщо відповідати, то як? А якщо це директор, чи мама? Саме на ці всі питання ми намагаємося знайти відповіді під час роботи з метафоричними картками. І саме формування усвідомлення своїх особистих меж, являється однією з основних завдань роботи мого авторського винаходу. Не лише зрозуміти де моє, а ще навчитися це відстоювати. А також зрозуміти, що якщо є моє, є й чуже.

4. Яка цільова аудиторія в такої розробки? На програмування яких компетентностей учасника гри вона розрахована? Де та ким розробка вже була використана?

Цей інструмент мають різні психологи різних напрямів по всій Україні. Особливо ця тема стала актуальною під час війни. Весь світ побачив важливе порушення взагалі всіх відомих меж та кордонів. Формування особистісних меж починається ще з дитинства. І звичайно, частіше звертаються ті, хто потерпає від токсичних відносин. Це може бути дружба, відносини в парі чи сімейні стосунки. За допомогою набору карток ми вчимося розпізнавати ці складнощі на рівні відчуттів, на рівні комунікації, вчимося усвідомленню. А потім на кінцевому етапі роботи тренуємо навичку відстоювати свої психологічні межі.