Ганна Новосад розповіла як покращити якість ЗВО, чи будуть збільшувати стипендії студентам та що робити для розвитку науки в Україні


Міністерка освіти та науки України Ганна Новосад в інтерв’ю РБК-Україна розповіла, як покращити якість ЗВО, чи будуть збільшувати стипендії студентам та що робити для розвитку науки в Україні.

Ганна Новосад зазначає, що левова частка українських  студентів, які їдуть на навчання закордон (зокрема, в університети Польщі) їдуть у «низькоякісні університети» приватні заклади, які надають освіту не кращу, ніж українські виші.

«Хотіла би, щоб більший відсоток студентів, що їдуть закордон, обирали, наприклад, Варшавський або Ягеллонський університети. Якщо не у Польщі, то в інших країнах, але дійсно хороші. Тоді є шанс, якщо людина повернеться до України, то вона матиме дійсно хорошу вищу освіту», – зазначила міністерка.

Поліпшення якості вищої освіти в Україні МОН планує проводити за допомогою зміни механізму фінансування вищої освіти. За її словами, в нинішній економічній моделі університети невмотивовані надавати кращу якість своїх послуг. Тож планують фінансувати університети не відносно кількості студентів, які в ньому навчаються, а за результатами діяльності ЗВО. Це допоможе прибрати мотивацію, коли закладу треба набрати якомога більше студентів та їх втримати, щоб отримати державне фінансування. Серед інших змін покращення якості вищої освіти – об’єднання та укрупнення університетів.

«У нас працює близько 300 вишів. Але контингент студентів маленький і до того ж стрімко падає останні десять років. Нам не потрібна така мережа», – зазначає Ганна Новосад

Також міністерка розповіла, що МОН робитиме окремий пул регульованих професій:
«Держава чітко буде визначати, що їй потрібна певна кількість вчителів, пілотів, військових, фармацевтів. Ці професії дуже тісно пов’язані з нормальною роботою суспільства. І ми маємо зробити все можливе, щоб ринкові механізми не вносили перекіс у підготовку достатньої кількості фахівців».

Вибір інших спеціальностей буде на розсуд університету в рамках певних обмежень, які встановлюватиме міністерство по розпорядженню грошима. Але за словами міністерки, це велика відповідальність, адже гроші виші отримають за результатами діяльності. Одним з індикаторів цієї діяльності буде зайнятість студентів.

«Протягом 2020 року зробимо моніторинг зайнятості випускників університетів. Ми заклали кошти на розробку цього механізму. Після цього будемо розуміти, а куди ж йдуть випускники. Власне, це буде одним з критеріїв фінансування закладів вищої освіти. Якщо подивитись на сайт будь-якого хорошого американського університету, там завжди можна знайти інформацію, де їхні випускники працюють та скільки заробляють. Тим часом в України на сайті умовного лінгвістичного університету не знайти таких даних. Тому не можна зрозуміти, де потенційний випускник університету може працювати, які у його випускників є професійні здобутки на ринку праці», – каже міністерка.

Ганна Новосад розповіла, що на наступний рік коштів для збільшення стипендій студентам не закладали. Зазначає, що стипендії мають бути набагато вищими, ніж є зараз, але при цьому доведеться поступово зменшувати відсоток тих, хто потенційно їх може отримувати. Стипендія має бути інструментом мотивації та винагородження кращих студентів.

Окрім цього підняли питання наукової діяльності. Ганна Новосад розповіла, що українські вчені недостатньо цитуються у світі.

«Тут складно звинувачувати наших вчених, що вони недостатньо щось роблять. Тут радше треба дивитися на зусилля держави, які вона вкладає в те, щоб науковці мали дійсно нормальні можливості для роботи, досягнень, визнання у світі і цитованості», – зазначає пані Ганна.

На її думку, держава має більше вкладати у створення умов і розпочати з інфраструктури. Планують більше інвестувати в наукову інфраструктуру та обладнання для вчених. Особлива увага буде приділятися університетам. У 2020 році починається базове фінансування в 300 мільйонів гривень. Ці гроші підуть на довгострокові наукові програми для маленької кількості найкращих університетів за результатами атестації. Також продовжиться підтримка розвитку центрів колективного користування обладнанням –  відкритих лабораторії, до яких мають доступ кілька університетів.

Наступного року запрацює Національний фонд досліджень. Він буде фінансувати наукові гранти для усіх науковців, а не тільки для Академії наук чи університетів. Це вперше в історії буде таке грантове фінансування. Бюджет фонду – 525 млн гривень. Також планують визначити пріоритетні напрямки розвитку науки, в які держава і буде інвестувати кошти.

Джерело.