Як визначити медіа, яким можна довіряти?

За останні роки інформаційні фейки стали одним із потужних засобів пливу на населення. Часто інформацію в ЗМІ використовують як інструмент задля реалізації своїх цілей (деморалізувати, посіяти паніку). А заголовки деяких видань не зовсім відповідають змісту і виконують роль привернення уваги задля якомога більших переходів на сторінку ЗМІ.

Саме тому такою важливою навичкою стало вміння розрізняти медіа, яким можна довіряти. Хоча, здається, зробити це не так й просто. Для прикладу, на початку лютого сайт Bloomberg повідомив про вторгнення Росії в Україну, а через кілька годин змінив заголовок і вибачився за помилку. Таке трапляється іноді як в українських, так і закордонних ЗМІ.

Тому найкраще перевіряти отриману інформацію за декількома надійними джерелами. Але які з них надійні та чи хтось взагалі це контролює? Серед українських організацій перевіряють написане в наших ЗМІ й дотримання ними професійних журналістських стандартів Детектор медіа, Інститут масової інформації (ІМІ), MediaLab, StopFake та VoxCheck. Такі медіа роблять звіти, критикують, а також вчать правильно аналізувати текст.

Дізнатися, які медіа є перевіреними, наприклад, можна у щоквартальному рейтингу ІМІ. Серед критеріїв оцінки: баланс думок і точок зору, правдивість, відокремлення фактів від коментарів. У останньому рейтингу 2021 року таблицю очолили:

• Громадське;
• Ліга;
• Суспільне;
• Дзеркало тижня;
• Бабель,
• Українська Правда.

Також серед лідерів Укрінформ та Інтерфакс-Україна.

Серед «фанових» проєктів, які розвінчують фейки та сприяють медіаграмотності, ютуб-канали:

• Lomakina Yesterday;
• Ньюспалм;
• Телебачення Торонто.

Закордонні організації також перевіряють діяльність своїх ЗМІ. Серед таких – Poynter та NiemanLab. Можна навіть скористатися спеціальним розширенням для браузера NewsGuard (два тижні – безплатно, далі – $5 на місяць). Перевіряє медіа за відповідальністю за поширення інформації, вчасне виправлення помилок, відмежування фактів від коментарів, а також розкриття структури власності та фінансування, позначення комерційних матеріалів, публікації текстів під ім’ям їхніх авторів. За даними Студвей, оцінку «100» зі 100 (за аналізом  NewsGuard) отримали такі видання: The Economist, The Guardian, The Wall Street Journal, The Verge та The New York Times. Оцінку «95» –  Bloomberg, BBС та Reuters.

Ще деякі правила медіагігієни:

• читати далі заголовка – часто вони використовуються задля просування матеріалу в мережі;
• звертайте увагу на першоджерело. Варто задуматись, якщо єдина інформація, яка покладена в основу новини, – це пост у фейсбуці.
• перевіряйте форму власності медіа. Якщо власник медіа – олігарх (що є досить поширеним явищем в Україні), він може використати його для просування власних цілей.

Завжди перевіряйте отриману інформацію, будьте уважними та діліться принципами медіаграмотності зі знайомими та близькими!

Джерело