Жорстокості російської армії: правила в журналістиці для оприлюднення

Російська армія та український народ – ворожнеча. Велика кількість вбивств літніх людей, дітей, подружніх молодих пар та всього народу. Вбиства, насилля, катування та інші тортури, які пережили та переживають українці.

Нажаль, це все реалії сьогодення українського народу. Пресслужба Офісу генпрокурора повідомляє: «Станом на ранок 14 травня 2023 року понад 1452 дитини постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 481 дитина загинула, та понад 971 отримали поранення різного ступеня важкості».

Рекомендації Комісії журналістської етики щодо інформації, яку не можна розголошувати в медіа під час воєнного стану.

Правила роботи журналістів та журналісток затверджені 3 березня 2022 року Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним і стосуються періоду воєнного стану в Україні. Він видав Наказ №73, який регулює порядок акредитації представників ЗМІ під час воєнного стану, визначає перелік інформації, яку не можна розголошувати, встановлює порядок роботи журналістів в зоні ведення бойових дій.

Одне із протиріч в журналістській спільноті наразі викликає використання фотоматеріалів та зображень з українських міст, які тримають оборону. Журналісти прагнуть передати атмосферу, але побоюються, що будь-яка інформація може завдати шкоди військовим і цивільним.

У цьому контексті рекомендуємо керуватися такими підставами для роботи журналістів:

У вищезгаданому Наказі ЗСУ вказано, що до переліку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника та негативно вплинути на виконання завдань належить: інформація щодо системи охорони та оборони системи військових об’єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються. Водночас уточнюється, щоне йдеться про ті об’єкти, які видимі або очевидно виражені.
Варто показувати лише крупний план руйнувань чи уламків, де не видно географічних подробиць. Наприклад, це може бути зображення уламків чи воронки, за яким неможливо встановити, де точно воно було зроблене.
Варто показувати лише ті ракурси, де видно, що все зруйновано, аби ворог не прилітав добивати, і ви не стали випадковими коригувальниками вогню.
Якщо ви використовуєте контент із мережі, то обов’язково перевірте достовірність джерела та переконайтесь що фото і відео взяті саме із того місця, про яке йдеться.
Недопустимо називати точну адресу, куди поцілили під час обстрілу окупаційні війська.
Допустимо передавати інформацію, якщо окупанти завдають руйнувань важливим об’єктам цивільної інфраструктури – дитсадкам, лікарням, школам, телевежам, пологовим будинкам тощо. Така інформація є надзвичайно важливим доказом злочинів Росії проти України. Також такі інформаційні повідомлення будуть потрібні для майбутнього процесу над РФ в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.
Закон України “Про правовий режим воєнного стану” передбачає тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У тому числі обмеження можуть стосуватися свободи слова. Ці обмеження пов’язані з тим, що оприлюднення деякої інформації може становити ризик для цивільних та військових.

Отже, журналісти повинні завжди забезпечувати баланс між суспільним інтересом щодо повної і точної інформації та потребою бути співчутливими. Завжди слід поважати недоторканність приватного життя і гідність мертвих. Варто також уникати необґрунтованого показу крупним планом облич і серйозних травм, або інших матеріалів, пов’язаних з насиллям.