З чого починаємо свій робочий ранок та які очікування студентів VS роботодавців від працевлаштування


Згідно із Кодексом законів про працю України робочий день має тривати 8 годин, якщо ви працюєте 5 днів на тиждень.  Тому зазвичай робочий час триває з 08:00 до 17:00 або з 09:00 до 18:00. Відповідно до таких робочих рамок дослідники визначили оптимальний розподіл робочих можливостей та здібностей. Науковці доводять, що працездатність людей протягом робочого дня змінюється за стадіями. Вони пропонують певний план, дотримуючись якого ви зможете гармонійно розподілити свою роботу за найкращим часом для певної її специфіки.

  1. Вставати доведеться раненько. З 6 до 7 ранку найкраще працює довготривала пам’ять. Потрібно щось гарненько запам’ятати – намагайся не проспати!
  2. Розпочинати свій день на робочому місці дослідники пропонують не із чашки кави. З 8 до 9 ранку – час логіки. Аналітика, розрахунки, планування і тактика дій на ваш день або для вашого проекту – такий насичений ранок.
  3. Після приготування плану ваших дій, приходить час для роботи зі статистикою і великими обсягами інформації. З 9 до 10 ранку для цього найкращий варіант.
  4. А ось трошки відпочинку після інформаційного ранку можна провести з 11 до 12, займаючись легкою роботою, яка не вимагає чіткості і уваги. Дослідники вважають корисним зайнятися автоматичною рутинною роботою або відволіктися.
  5. Після насиченого ранку обідня перерва обов’язково. Оптимальний час для неї потрібно обрати в межах з 12 до 14.
  6. Наступні 6 годин, дослідники виокремлюють лише на роботу. Працездатність знижується, тому у післяобідній період краще виконувати роботу, що вимагає меншої напруги. І о 18 годині, аби не перенапружуватися та дати організму відпочити закінчуємо денну норму.
  7. Наступні години даємо своїм нервам, розуму та тілу відпочити з 21 до 23.00.
  8. До 1 години ночі відбувається процес відновлення енергії.
  9. А до 3 години ночі відновлюються ваші емоції.

Таким чином, зранку ви вже готові для наступного робочого дня. Як ми бачимо за планом початок робочого дня є періодом напрацювання та найактивнішим показником працездатності. Друга половина робочого дня відрізняється від першої більш низьким рівнем працездатності. Втомлення настає швидше, тому період зниження працездатності після обідньої перерви настає раніше. Ось чому рішення складних питань треба планувати у періоди найбільшої працездатності. До таких питань треба віднести творчу роботу щодо перспектив розвитку організації, обговорення найбільш актуальних питань і прийняття рішень за ними.

Сайт JIMBO провів своє дослідження щодо працевлаштування студентів та роботодавців. Вони склали опитування згідно якого виділили очікування студентів та роботодавців при влаштуванні на роботу. Запитання були однакові для обох сторін. Результати ви можете побачити на графіку нижче.

 

За результатами опитування можна вказати на критичні відмінності у таких параметрах як умови праці, стабільність заробітної плати та офіційне працевлаштування. На жаль, поширені реалії, що роботодавці пропонують низькі умови праці та низьку зарплатню, потребуючи при цьому максимальної віддачі в роботі та досвіду. Студенти здебільшого прагнуть набути як найшвидше досвід, аби отримати кращі умови праці або шукають місце із гарною заробітною платою, де не потрібен досвід та навички здобуті у ВНЗ. Що є дуже поширеним явищем. У XXI столітті в час технологічного розвитку більшість учнів університетів заробляють кошти через соціальні мережі. Дослідження JIMBO підтверджують цю думку. Студенти  обирають інтернет-ресурси такі як Job-сайти, сайти компанії та соціальні мережі. Результати опитувань ви можете переглянути на графіку нижче.

 

Технічний прогрес зробив наше життя легшим, цікавішим, проте і виникло чимало проблем. Одна з них, яка цікавить нас через тему нашої статті, саме питання працевлаштування та роботи. З’являється проблема непристосованості та невикористанні здобутих знань у ВНЗ. Таким чином, втрата кадрів, які навчалися за певною спеціальністю і можуть бути десь затребуваними. Є й інша сторона цієї ситуації. Нездатність або неможливість покращити умови праці для молодих спеціалістів, аби затримати їх та розвивати.

Джерело.