У світі, де кожен може стати автором і поширювати власні думки, підкасти стали одним із найдинамічніших форматів сучасної журналістики. Але як створити підкаст?
Вибір теми
Будь-який творчий продукт починається з ідеї. Вона має бути чітко сформульованою, зрозумілою і цікавою не тільки для себе. Тому важливо проаналізувати, чи є на неї попит, чи існують схожі проєкти, чого їм не вистачає і чим буде вирізнятись саме ваш. Обов’язково необхідно визначити і цільову аудиторію майбутнього підкасту, прописати її портрет.
Формат і стиль
Підкасти мають різноманітні формати, тому необхідно визначитись, у якому саме буде створено проєкт. Найпопулярнішими є розмова ведучих, діалог з запрошеними гостями (експертами) та формат запитань від аудиторії. Останній вводиться поступово або на початку, проте вимагає значного вкладення у комунікацію з аудиторією через соцмережі, чати або форми зворотного зв’язку.
Одразу слід визначити, у якому тоні ви будете говорити — офіційно, інформативно, невимушено чи з гумором. Стилістична єдність — запорука впізнаваності.
Регулярність
Підкасти набувають популярності, коли виходять регулярно. Тому доцільно ще на старті скласти план перших 5–10 випусків. Це дає змогу уникнути довгої паузи після першого підкасту і дозволяє глибше продумати логіку подачі.
До кожного епізоду створюється короткий сценарний план або тезовий конспект. Це дозволяє уникнути повторів у випусках, не втратити думку й краще структурувати матеріал у цілісну систему.
Запис підкасту
Підкаст не обов’язково записувати у студії, це можна зробити і вдома, а головні атрибути — навушники, мікрофон та програма звукозапису.
Головний критерій підкасту — якість звуку. Саме за ним слухач з перших секунд вирішує, чи продовжити слухати далі. Тому для запису слід використовувати зовнішній мікрофон. Вбудований у навушники чи ноутбук не забезпечить високу якість звуку.
Запис підкасту проводиться у звукоізольованому приміщенні або принаймні м’яко обставленим. Пусті стіни, високі стелі створюють відлуння, що значно погіршить якість.
Простою у користуванні програмою звукозапису є Audacity, серед професійних — Adobe Audition або Cubase.
Монтаж
Монтаж хоч і є технічним етапом створення підкасту, але насправді це творчий процес. Саме тут підкаст набуває темпу, емоційного ритму та чистоти звучання.
Що варто зробити під час редагування:
Популярними програмами монтажу у підкастерів є SoundForge, Audacity, Adobe Audition, SonyVegas, GarageBand тощо.
«Обличчя» підкасту
Перш ніж потенційний слухач увімкне підкаст, він побачить візуальне оформлення — обкладинку, назву і опис.
Обкладинка має бути автентичною, її можна намалювати самому у графічних редакторах або створити з доступних зображень у фотобанках. Важливо, щоб обкладинка повністю відображала тему та була зрозуміла цільовій аудиторії.
Назвою може бути слоган, сталий вираз, навіть мем. Головне — коротко, влучно і легко до запам’ятовування. В описі варто коротко пояснити, про що подкаст і для кого він.
Публікація і просування
Подкасти поширюються через спеціальні платформи, або «подкаст-термінали». Найпопулярнішими є:
Проте підкаст мало опублікувати, до нього потрібно привернути увагу аудиторії. Основним каналом поширення є соцмережі (Instagram, Facebook, Threads, TikTok тощо), тому слід приділити час написанню постів про свій продукт. Допоміжним, але не менш значимим, є активність у коментарях, взаємодія з користувачами не тільки на своїй сторінці, а і у тематичних спільнотах.
Варто пам’ятати, що першими слухачами стануть рідні, друзі, знайомі, колеги. Саме вони створюють перше «сарафанне радіо». Не соромтеся залучати їх до поширення свого підкасту.
Монетизація
Монетизація — виклик навіть для досвідчених авторів. Проте, сформувавши лояльну спільноту, подкастери можуть отримувати підтримку через донати слухачів, грантові програми або рекламу.
Подкаст — це не просто розмова в мікрофон. Це повноцінний формат журналістики, що вимагає підготовки, відповідальності й уваги до деталей. Проте він дає змогу говорити власним голосом, шукати свою аудиторію й будувати спільноту навколо тем, які справді важливі.
Головне — почати, на кожному етапі аналізувати отриманий досвід, не боятися помилок, а їм шукати рішення, навіть якщо це про повну зміну формату.
Юлія Єропкіна,
Студентка 548мз групи ЧНУ імені Петра Могили