Один із засновників американської продюсерської компанії та провайдера медійних послуг Netflix Рід Хастінгс та бізнес-консультантки Ерін Маєр випустили книгу «Ніяких правил». У ній автори розповідають про підходи, які допомогли сформувати гнучку, інноваційну і прибуткову бізнес-модель компанії.
Одним із ключових правил стала відкритість і вміння говорити свою думку. Тобто усі сторони мають бути відкритими до критики. Адже головна ідея полягає в тому, що якщо часто давати зворотний зв’язок, то продуктивність у команді зростає, а люди навчаються швидше.
Цей прийом можна застосувати і для роботи в команді студентів, у спільних наукових доробках та роботі між викладачем та студентами.
Комусь складно критикувати, комусь – сприймати критику, але досвід компанії показує: якщо навчитись робити це правильно, то прогрес не забариться, розповідають на Студвей.
Для того, аби зрозуміти описану концепцію, уявіть, що вам дали технічне завдання створити сайт кафедри, але ідея вам не сподобалась, адже на вашу думку, сайт буде незручним і нецікавим. Але попри це, ви говорите, що зробите завдання, аби уникнути суперечок, і беретесь виконувати роботу. Після створення команда презентує сайт керівнику кафедри, і він просить змінити вигляд головної сторінки. Його ідея не дуже, але ніхто з команди не заперечує.
Тут слід розібратися, чому так відбувається. На думку Маєр є декілька причин:
Такий страх критикувати у Netflix вважають проявом нелояльності до компанії. Чому? Коли працівник мовчить, він ніяким чином не допомагає проєкту, а отже своєю пасивною позицією сповільнює роботу і погіршує результат.
Що ж робити? Для того, аби висловлювати критику сміливо, треба навчитись робити це з турботою. Головне в цьому пам’ятати, що критикувати потрібно щоб допомогти, а не розчарувати.
Зворотний зв’язок для компанії давно усталена і прийнята форма спілкування. Зворотний зв’язок дають усім: стажерам, колегам, керівникам. Новачкам це допомагає вчитися, а керівництву – управляти ефективніше.
Для прикладу, можна згадати історію Ганса Крістіана Андерсена про голого короля: правитель ішов містом без одягу, переконаний, що на ньому найкрасивіший костюм, і хоч люди розуміли, що до чого, але ніхто не наважувався сказати королю правду.
Цікаво, що у Netflix вважають прийнятним критикувати не лише результати роботи, а й поведінку під час роботи. Наприклад, у компанії нормально сказати, що під час зустрічі Майкл був надто пасивним, а Саманта не вислуховувала інших – це засмучувало команду і негативно впливало на роботу. Таким чином, на думку авторів, якщо вказати працівникам, як почували себе колеги через їхню поведінку, то наступного разу зустріч пройде краще.
Як сприймати критику?
Отже, з тим, навіщо говорити свою думку і критикувати, трохи розібрались. А як же сприймати критику? Адже реакція на неї може бути різною, хоч і ймовірно приведе до кращої реалізації самого проєкту.
За даними компанії Zenger Folkman, яка консультує керівників бізнесів у США, 72% працівників погоджуються, що обґрунтована критика покращує результат. Попри це критика сприймається мозком людини як фізична загроза: у крові зростає рівень адреналіну та цукру, тиск збільшується, серце починає битися швидше, м’язи готуються до дій. Типова реакція людини – бийся або біжи. Саме тому люди дуже не люблять, коли їх критикують.
Для працівників Netflix, які хочуть навчитися критикувати та сприймати критику існують правила 4-ох «А»:
Aim to assist (намагайся допомогти). Критикувати потрібно лише з хорошими намірами, а не мати на меті засмутити людину. Тут потрібно правильно сформулювати прохання, тобто обов’язково пояснити як зміни у поведінці чи підході до роботи іншої людини, допоможуть команді чи компанії в цілому. Наприклад, не варто казати: «Усіх дратує, як ти хрустиш пальцями під час зустрічі команди». Краще: «Якщо ти перестанеш хрустіти пальцями під час зустрічі, усі менше відволікатимуться на це і ми закінчимо швидше».
Actionable (закликай до дій): Критика має містити заклик до дій, стимулювати людину, яка її отримує, робити щось по-іншому. Так, якщо сказати: «Ти був нетолерантний» – це нічого не змінить. А якщо: «Під час презентації ти вислуховував лише чоловіків, але часто перебивав жінок, тому вони були незадоволені виступом. Спробуй наступного разу давати слово кожному» – це позитивно вплине на результат.
Appreciate (цінуй): Найтиповішою реакцією на критику є виправдання або атакування. Замість цього той, кого критикує, може повернути ситуацію для себе на користь. Для цього варто запитати себе: «Що корисного я можу взяти для себе, якщо вислухаю уважно?»
Accept or discard (прийняти або відхилити): Критику можна отримати будь-де: на роботі, вдома, в університеті. Але що робити з отриманою інформацією, змінювати поведінку чи ні – рішення завжди за вами.
Важливим для обох сторін – і тих, хто критикує, і тих, хто відповідає на критику – потрібно підбирати слова та аналізувати свої зауваження. Окрім того, позаочі можна говорити лише те, що не побоїшся сказати у вічі.
