Фейкові новини стали невід’ємною частиною сучасного інформаційного простору, впливаючи не лише на суспільну думку, а й на психологічний стан людей. Взаємодія з неправдивою інформацією може викликати емоційний стрес, тривожність, розчарування, а у довготривалій перспективі – змінювати когнітивні процеси та сприйняття реальності.
Ресурс – https://salo.li/28830B4
Фейкові новини апелюють до емоцій, формуючи відчуття страху, паніки та/або ненависті. Маніпулятивні техніки, такі як спотворення фактів, використання сенсаційних заголовків та підсилення негативних стереотипів, роблять фейкову інформацію більш привабливою для сприйняття. Людина, яка регулярно споживає такі новини, перебуває у стані постійного стресу та тривоги, що негативно впливає на її психічне здоров’я.
Дезінформація активує психологічні механізми, які впливають на поведінкові реакції. Наприклад, ефект підтвердження змушує людей сприймати лише ту інформацію, яка відповідає їхнім попереднім переконанням, ігноруючи альтернативні точки зору. Це призводить до формування когнітивних упереджень і посилення поляризації суспільства. Водночас, феномен «інформаційної втоми» з’являється внаслідок перенасичення суперечливими повідомленнями, що може викликати апатію та зневіру у достовірності будь-яких джерел інформації.
Ще одним важливим механізмом є когнітивне перевантаження, коли надлишок інформації призводить до зниження здатності аналізувати та критично осмислювати отримані дані. В умовах інформаційного перенасичення люди частіше схильні довіряти простим, але маніпулятивним наративам, що впливає на їхню емоційну стабільність.
Також варто відзначити ефект групового мислення: коли певна спільнота активно обговорює та поширює фейкову інформацію, її учасники підсвідомо починають вважати її правдивою. Це явище підкріплюється соціальним тиском – страхом бути виключеним із групи через висловлення альтернативної точки зору.
Дезінформація не лише впливає на індивідуальний рівень сприйняття, а й формує колективну тривожність. Коли велика частина суспільства піддається інформаційним маніпуляціям, виникає масова паніка, що може призводити до соціальних заворушень, поглиблення недовіри до державних інституцій, медіа та науки.
Один із найяскравіших прикладів впливу дезінформації – російсько-український конфлікт. Росія активно використовує фейкові новини та пропаганду для створення викривленого образу України. Серед ключових наративів – звинувачення у «русофобії», зображення українських військових як агресорів, а також поширення дезінформації про військові злочини, яких насправді не було. Мета такої інформаційної війни – деморалізація українців, розпалювання внутрішніх конфліктів та маніпуляція міжнародною громадською думкою.
Фейкові новини впливають на самооцінку та психоемоційний стан людини. Постійний контакт із негативними чи тривожними повідомленнями може спричиняти розвиток депресивних розладів, підвищену агресію або емоційну нестабільність. Особливо вразливими є молодь та люди похилого віку, які часто не мають достатнього рівня медіаграмотності для критичної оцінки інформації.
Іншим важливим аспектом є зниження довіри до джерел інформації. Коли люди не можуть відрізнити правду від фейку, формується загальне відчуття невизначеності, що може викликати почуття безсилля, ізоляції та соціального відчуження.
Для збереження психологічного здоров’я та захисту від впливу фейкових новин важливо дотримуватися кількох основних принципів:
Пам’ятайте, фейкові новини – це не лише загроза для достовірності інформаційного простору, а й значний чинник, що впливає на психологічне здоров’я людей. Тривала взаємодія з дезінформацією може призводити до стресу, депресії, розладів сприйняття реальності та соціальної напруги. Для протидії цьому явищу важливо розвивати критичне мислення, підвищувати рівень медіаграмотності та свідомо підходити до споживання інформації. Лише комплексний підхід дозволить мінімізувати негативний вплив дезінформації на суспільство та зберегти психоемоційний баланс споживачів контенту.
Анжеліка Каштальян,
Студентка 448 ЧНУ імені Петра Могили
