Щоранку ми прокидаємось і тягнемось до смартфона. Новини, повідомлення, стрічка соціальних мереж – і ось вже наша свідомість заповнена подіями, які відбуваються по всьому світу. Ми дізнаємось про катастрофи, війни, економічні кризи, соціальні конфлікти. Здається, що світ не дає нам ані хвилини перепочинку. І якщо раніше людина могла обирати, що читати і коли, то тепер інформаційний потік безжально накриває нас з головою.
Ресурс: https://surl.li/rjdbyi
Перевантаження інформацією – це не просто абстрактне поняття. Це реальність, яка впливає на психічне здоров’я. Втома від новин проявляється у вигляді тривожності, відчуття безсилля, апатії. Людина, яка регулярно споживає новини, особливо негативні, поступово втрачає здатність реагувати емоційно. Все здається жахливим, але вже не викликає подиву чи співчуття – тільки спустошення.
Вчені називають це «емоційним вигоранням». Наш мозок не пристосований до того, щоб безперервно обробляти потік негативних подій. Особливо, коли ми відчуваємо, що не можемо на них вплинути. А ще гірше – коли події стають особистими, коли війна, політичні рішення або соціальні зміни безпосередньо впливають на нас і наших близьких. Наслідки емоційного вигорання можуть бути дуже критичними, тож не нехтуйте своїм здоров’ям.
Відмова від новин: втеча чи необхідність?
Дехто вирішує відмовитися від споживання новин, обмежити соцмережі, не читати стрічку щогодини. І це здається єдиним виходом, адже так можна повернути собі контроль над власним емоційним станом. Але чи означає це байдужість? Не завжди. Це може бути способом зберегти свою нервову систему, взяти паузу на відновлення.
Ми не зобов’язані знати про всі трагедії світу в реальному часі. Важливо розуміти, що інформаційна обізнаність має свої межі. Дбати про психіку – це не про ігнорування реальності, а про здатність фільтрувати те, що справді важливо, і давати собі відпочинок. Адже новини не закінчаться ніколи, а от наш ресурс – вичерпний.
Пошук балансу
Світ не стає гіршим, якщо ми перестанемо слідкувати за кожною подією. Але наше життя може стати трохи легшим, якщо ми навчимося балансувати між перебуванням усюди і одразу та власним спокоєм. Іноді достатньо просто вийти на вулицю, зустрітися з друзями, приділити увагу своїм захопленням – і зрозуміти, що є життя поза екранами. А головне – що воно триває, попри всі новини.
Ресурс: https://surl.li/tpkdur
Ваші дії не є егоїстичними чи проявом байдужості, це радше про здоровий інформаційний баланс. Спробуйте:
Відмова від новин: втеча чи необхідність?
Дослідження підтверджують, що втома від новин є глобальним явищем. Згідно з опитуванням Інституту Reuters при Оксфордському університеті, майже 39% респондентів у 2024 році зізналися, що іноді або часто навмисно уникають новин. Для порівняння, у 2017 році цей показник становив 29%.
В Україні, за даними дослідження Internews Network, проведеного у 2024 році, спостерігається зростання споживання новин через Telegram-канали та YouTube. Це свідчить про зміну інформаційних звичок громадян під час війни.
Психологи застерігають, що постійне споживання негативних новин може призвести до емоційного виснаження та тривожності. Тому важливо свідомо підходити до споживання інформації та надавати собі час для відпочинку від новин.
Чи варто довіряти всьому, що ми читаємо?
Інформаційне перевантаження не лише впливає на наш емоційний стан, а й піднімає важливе питання довіри до новин. Чи справді ми отримуємо правдиву інформацію? Чи не стаємо жертвами маніпуляцій? У сучасному світі новини поширюються швидше, ніж ми встигаємо їх осмислити. Журналістика, що мала б стояти на сторожі правди, нерідко стає заручницею рейтингів, сенсацій і політичних інтересів.
Медіа часто вдаються до порушень журналістських стандартів, розбавляючи свій матеріал неправдивою інформацією, голосними заголовками та прихованими купленими рекламами. Клікбейтні заголовки, спотворена статистика, відсутність контексту – усе це може створювати викривлене уявлення про реальність. Крім того, соціальні мережі підкидають нам контент на основі алгоритмів, які підлаштовуються під наші вподобання. Це означає, що ми бачимо лише ту картину світу, яка відповідає нашим переконанням, а отже, можемо пропускати важливі деталі.
У такому середовищі важливо розвивати критичне мислення. Не варто довіряти першому-ліпшому джерелу, варто перевіряти інформацію, аналізувати її з різних сторін. Фільтрувати потік новин – це не про відмову від обізнаності, а про відповідальність перед собою та власним психічним здоров’ям.
Дуже важливо не опинитися в заручниках у інформаційного потоку, і виходити зі своєї «інформаційної бульбашки», розуміючи всі наслідки однобокого бачення та когнітивних упереджень.
Позитивні новини як альтернатива: чи працює це?
В останні роки з’явилося чимало платформ і медіапроєктів, які спеціалізуються саме на поширенні добрих історій. Їхня мета – нагадати, що світ не складається лише з трагедій і катастроф, що навколо відбувається багато хорошого, просто про це говорять менше.
Ресурс: https://surl.li/vndmkh
Чи дійсно позитивні новини можуть змінити сприйняття реальності? Психологи кажуть, що так. Дослідження показують, що люди, які регулярно читають позитивні історії, відчувають менше стресу, вірять у можливість змін і загалом мають вищий рівень життєвої мотивації. Це не означає, що варто повністю закрити очі на проблеми, але збалансований інформаційний потік може зробити нас менш вразливими до емоційного виснаження.
Позитивні новини можуть стати своєрідним антидотом від безнадії. Це не про наївність і втечу від реальності, а про можливість побачити, що світ багатогранний. Варто давати собі шанс почути не лише про те, що не так, а й про те, що вдалося. Вчитися вибудовувати здорові інформаційні звички: дозувати споживання новин, перевіряти джерела, давати собі час на відпочинок і шукати баланс між обізнаністю та психологічним комфортом. Інформація має працювати на нас, а не виснажувати. Іноді найкраще, що можна зробити для себе, – це просто відкласти телефон і подивитися на світ навколо нас.
Лілія Змієвська,
студентка 448 групи ЧНУ імені Петра Могили
