Початок бойових дій в Україні став своєрідним тестом на людяність для багатьох українців.
Майже кожна українська родина має домашніх улюбленців: кішки, собаки, шиншили, морські свинки, хом’яки, папуги – цей список можна продовжувати ще довго. Для багатьох вони є не просто тваринами, вони – члени родини, за долю яких також рветься душа.
Війна принесла біду не тільки людям. Величезна кількість домашніх тварин миттєво стали безпритульними. Люди бігли від війни і часто, не замислюючись, покидали своїх котів та собак просто на вулицях, тим самим прирікаючи їх на загибель. Тварина, яка виросла в домашніх умовах, абсолютно не здатна виживати в умовах вуличного життя й дуже часто покинуті домашні тварини гинули на дорогах міст від голоду й нездатності пристосуватись до нових умов існування. Волонтери збивались з ніг, збираючи знедолених улюбленців, але, на жаль, в деяких випадках не встигали врятувати маленькі життя.
Важко судити людей в ситуації, яка склалась не з їх вини. Часто рішення про виїзд приймались миттєво, й українці просто не знали, чи можна виїжджати з тваринами.
В мирний час вимоги для перетину кордону із домашньою твариною досить суворі. Закон чітко врегулював це питання й при недотриманні нормативних вимог представники Державної прикордонної служби просто забороняли вивозити такого улюбленця.
Отже, у відповідності із діючим законодавством тварина повинна:
Вимоги до переносок також дуже жорсткі, адже від цього залежить життя й безпека тварини під час переїзду.
Але війна – подія, яку не можна передбачити або спланувати. Вона почалась раптово, й люди просто не були готові. Переважна кількість українських родин, що має домашніх улюбленців, в мирний час піклуються тільки про їх годування та лікування й взагалі не має документів та належних щеплень.
Відсутність щеплень й пакету документів ставали перешкодою для виїзду із тваринами, й, усвідомлюючи це, Україна дозволила евакуювати чотирилапих навіть у випадках, коли вимоги не були дотримані.
Вслід за нашою державою аналогічні рішення були ухвалені й багатьма країнами, що почали приймати біженців з України.
Низка країн затвердила спрощену процедуру в’їзду на їх територію з домашніми тваринами. Не вимагалось ні документів, ні щеплень, ні довідок.
В числі таких країн і Болгарія. Урядом цієї країни були скасовані всі вимоги до тварин, які перетинали кордон у супроводі громадян.
Окрім допомоги з боку держав, підтримку українці з тваринами за кордоном отримували й від відомих міжнародних волонтерських організацій й благодійних фондів. Це надання житла на безоплатній основі із обов’язковою умовою наявності чотирилапого друга, забезпечення харчуванням й лікуванням.
Згодом ситуація змінилась, панічні настрої почали зникати з голів наших громадян й поступово вимоги до ввезення тварин на територію багатьох держав почали повертатись.
На даний момент в дії митні правила перетину кордону із тваринами, згідно з якими наявність щеплень та документів є обов’язковою.
Лояльність зберіглась в наступному: якщо тварина не відповідає одній із вимог, її не забороняють ввозити, але такий улюбленець поміщається на карантин до спливу часу, протягом якого вимога буде виконана.
Українці оцінили ставлення до них у важкий час. Завдяки лояльному відношенню й розумінню приймаючих країн значна кількість собак та котів залишились у родинах й мали змогу врятуватись. Гуманне й адекватне ставлення до домашніх тварин – це показник рівня суспільства.
Без нормального ставлення до чотирилапих друзів неможливий розвиток демократичної світової спільноти.
Віолетта Петрущак,
студентка 448 групи
