Повномасштабна війна в Україні стала першою великою війною в Європі, яка транслюється у реальному часі через соціальні мережі. Саме ці платформи від TikTok до X — сформували новий рівень публічності конфлікту та значно вплинули на глобальне сприйняття України. Унікальність ситуації полягає в тому, що доступ до засобів фіксації подій у цивільних співпав з масштабним суспільним запитом на правду.
Візуальний контент, який українці масово викладають у мережу, перетворює абстрактні новини на особисті історії. Замість зведень про обстріли – відео з вибухом біля будинку, замість офіційних цифр втрат – зворушливі прощання на похоронах. Такий контент має набагато сильніший емоційний вплив на міжнародну аудиторію. Саме завдяки цьому виник феномен цифрової солідарності, мільйони людей у світі почали слідкувати за ситуацією в Україні через Instagram-сторіз або X-аккаунти очевидців. Ключову роль відіграють і відомі лідери думок. Українські військові, волонтери, журналісти, медіаактивісти стали головними постачальниками верифікованої інформації. Довіра до них часто вища, ніж до офіційних джерел, бо їхній голос звучить особисто, без фільтрів. Це знижує ефективність пропаганди та дає людям більше впевненості в достовірності того, що вони бачать.
З іншого боку, війна в соцмережах – це і поле битви. Російська Федерація активно використовує Telegram, TikTok, YouTube для просування фейків, деморалізаційних меседжів, провокацій. У відповідь Україна сформувала розгалужену систему цифрової гігієни: перевірка джерел, медіаграмотність, попередження про можливі вкиди. Саме взаємодія між державою, журналістами та аудиторією дозволила зберегти стійкість інформаційного поля. Соцмережі також дали можливість артикулювати нову українську ідентичність. У постах, рілсах, твітах дедалі частіше з’являється українська мова, меми на історичну тематику, посилання на культурні коди. Це сприяє формуванню сучасного образу України – сильної, самодостатньої, інтелектуальної та європейської.
У результаті, соцмережі в українському воєнному контексті не просто фіксують події, вони їх формують. Вони змінюють хід громадської думки, мобілізують ресурси, підтримують моральний дух. Це перетворює цифровий простір на частину фронту, інформаційного, але не менш важливого.
Етгар Василенко,
Студент 548 групи ЧНУ імені Петра Могили
