Сьогодні є низка культурних програм, телепередач на різноманітних соціальних платформах, які розповідають про історію та культуру міста, популяризуючи її серед городян на заходах культурологічного напрямку.
Культурологічна телепрограма має інформаційно-пізнавальний характер, що дозволяє аудиторії дізнатися нову інформацію про культурні здобутки, пам’ятки архітектури, витвори мистецтва та інше. Телепрограми у галузі культури допомагають людині розвиватися духовно, удосконалити її естетичні смаки, підвищити рівень обізнаності у культурному аспекті.
У сучасному медіапросторі культурологічна телепрограма виступає не лише джерелом інформації, а й потужним інструментом формування суспільної свідомості, збереження національної ідентичності та популяризації мистецьких практик.
Також сьогодні є багато телепрограм, присвячених історії та культурі рідного краю. Це є вагомим внеском у розвиток майбутніх культурних ініціатив. Висвітлення історичних витоків міста у мультимедійних проєктах та згадка його культурних традицій сприяє залученню мешканців міста до відвідування культурологічних заходів, що зазвичай проходять у музеях, бібліотеках та театрах. Ці активності допомагають поглибити знання та отримати нову інформацію про історію та культуру рідного краю.
Для того, щоб актуалізувати питання історії та культури міста Миколаєва, було задумано авторкою проєкту створити мультимедійну телепрограму: «Миколаїв: Культурна мозаїка».
Метою проєкту є вдосконалення інформування про розвиток культурної сфери Миколаєва. Таким чином було прийнято рішення створити відео проєкт, який би поповнив кількість медіа продуктів, що орієнтовані на культурологічний аспект і мав інформаційно-пізнавальну функцію.
Мультимедійний проєкт «Миколаїв: Культурна мозаїка» є авторським медіапродуктом, мета якого занурити глядачів у історію міста корабелів і ознайомити їх з об’єктами культурної спадщини.
Цикл передач має 10 випусків, хронометражем від 3 до 7 хвилин, що допоможе жітелям міста та особам, які цікавляться історією та культурою Миколаєва ознайомитись з давніми архітектурними спорудами, популярними місцями відпочинку та закладами культури.
У сучасних реаліях така тривалість кожного випуску надасть змогу аудиторії в короткий проміжок часу отримати нову інформацію або дізнатися певних фактів про вже відомий об’єкт або місце.
Варто наголосити, що «Миколаїв: Культурна мозаїка» – культурологічна телепрограма, орієнтована на висвітлення історичного аспекту розвитку міста, тобто у кожному випуску йдеться про історичні витоки культурного закладу або місця відпочинку. Кожен її випуск знято на локації, де авторка виступає у ролі ведучої, яка інформує аудиторію про історію культурної спадщини. Конкретний проєкт виконує інформаційно-пізнавальну функцію, що стане в нагоді школярам, студентам і людям будь-якої вікової категорії, які цікавляться історією та культурою рідного краю.
Тепер варто розказати про зміст кожного з випусків телепрограми. Слід зауважити, що для розробки деяких випусків авторкою проєкту було використано відеоматеріали таких регіональних медіа, як ТРК «МАРТ» та «Суспільне Миколаїв», оскільки зйомка об’єктів інфраструктури міста була заборонена або обмежена через повномасштабне вторгнення. Ці фрагменти відеоматеріалів допомогли повністю реалізувати задум авторки.
Ця культурологічна програма виступає в якості путівника, розповідаючи про кожен об’єкт архітектури, як про унікальну пам’ятку миколаївської культури та історії.
Випуски телепрограми виходять на YouTube-каналі та Facebook-сторінці авторки проєкту.
Випуск №1: Історія Центральної міської бібліотеки імені Марка Лукича Кропивницького
Перший випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений Центральній міській бібліотеці імені М. Л. Кропивницького, яка вже 125 років є осередком культури міста. Бібліотека активно впроваджує культурні ініціативи, підтримує місцевих авторів, проводить презентації книг, благодійні концерти, виставки та молодіжні заходи. Вона була популярною ще під час Першої світової війни, а під час Другої світової війни вдалося зберегти її фонд і відновити роботу вже на другий день після визволення Миколаєва. Вагомий внесок у розвиток бібліотеки зробила Марія Федорівна Карлінг, яка працювала там понад 45 років. У 1991 році бібліотека отримала нове приміщення, що має стилізацію корабля – символу Миколаєва. У випуск увійшли кадри з читального та виставкового залів, центру «Марко», музею бібліотеки й Літературного скверу, що став зоною культурного відпочинку.
Випуск №2: Історія Миколаївського художнього академічного драматичного театру
Другий випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений Миколаївському академічному художньому драматичному театру — першому театру міста, будівля якого є пам’яткою культурної спадщини. Зйомки відбувалися на великій сцені, на відкритому майданчику та включали матеріали ТРК «Март» про вистави і музей театру. Знаковою подією в історії театру став виступ театру «Корифеїв» 15 березня 1900 року. Сьогодні театр бере участь у культурних ініціативах, серед яких щорічний фестиваль «Людина, що грає», започаткований у 2006 році. Театр гастролює не лише Україною, а й за кордоном, зберігаючи культурну діяльність навіть під час війни. Авторка прагнула поєднати інформативність з естетикою, розповідаючи про розвиток миколаївського театрального мистецтва.
Випуск № 3: Історія парку «Народний сад»
Третій випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений міському парку «Народний сад», зйомки для якого відбувалися безпосередньо на його території. Авторка використала архівні фото з Інтернету, щоб відтворити історію парку, який був заснований на початку ХІХ століття. Спочатку ця територія слугувала військовою площею, ринком і навіть мала репутацію неблагополучної зони. Під час Другої світової війни німці перейменували парк на «Луна-парк» і використовували його як склад зброї, який згодом підірвала підпільна група Віктора Лягіна. Незважаючи на воєнні дії, парк і сьогодні залишається одним із найулюбленіших місць відпочинку жителів міста. Авторка обрала саме цю локацію, щоб показати її значення як важливої культурної зони.
Випуск № 4: Історія скверу «Ради Європи»
Четвертий випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений скверу «Ради Європи» – одній з найестетичніших та найзеленіших локацій міста. Сквер символізує співдружність Миколаєва з європейською спільнотою, про що свідчать скульптурні композиції та пам’ятки, зняті для випуску, а також відеоматеріали медіа «Суспільне новини». Особливу популярність сквер отримав завдяки пам’ятнику Небесній сотні, який актуалізується на тлі сучасних подій. Не менш привабливою стала зона із сакурами, висадженими до 24-ї річниці незалежності України. Навесні містяни активно фотографувалися біля неї, адже ця частина скверу викликає естетичне захоплення і нагадує Японію. Авторка обрала саме цю локацію, бо вона відображає важливі події ХХІ століття і є найкрасивішим місцем відпочинку миколаївців.
Випуск № 5: Історія дитячого містечка «Казка»
П’ятий випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений дитячому містечку «Казка», розташованому в центрі міста, яке вже понад 40 років є улюбленим місцем для дітей. Зйомки проходили безпосередньо на його території, з використанням архівних фото та історичних матеріалів з Інтернету. Містечко було відкрито 19 травня 1982 року, а у 2009 році увійшло до переліку «7 чудес» Миколаєва. Його візитівками стали сонячний годинник, паровоз «Кукушка», карусель «Лукомор’я», корабель «Буян» та інші об’єкти, що й досі приваблюють малечу. Авторка обрала цю локацію через її унікальну історію та здатність викликати теплі спогади з дитинства у кожного миколаївця. Випуск покликаний показати «Казку» як місце радості, гри та сімейного затишку.
Випуск № 6: Історія Манганаріївського скверу
Шостий випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений Манганаріївському скверу – одній із найстаріших зон відпочинку міста, заснованій у середині ХІХ століття. Сквер колись належав Олександрівській чоловічій гімназії й нині відомий серед містян як «Серце міста», хоча його офіційна назва використовується рідко. Зйомки проходили на різних ділянках скверу, демонструючи його фонтан і зелені насадження, а також було використано архівні фото з Інтернету, які ілюструють історію його створення. Авторку зацікавив саме історичний аспект цієї локації, адже про нього наразі відомо небагато. Випуск покликаний розкрити маловідому, але важливу сторінку культурної спадщини Миколаєва.
Випуск №7: Історія краєзнавчого музею «Старофлотські казарми»
Сьомий випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений краєзнавчому музею «Старофлотські казарми» – першому музею Миколаєва. Зйомки проходили в експозиційних залах, де демонструвалася багата колекція експонатів, а також використовувалися фотоматеріали з Інтернету, що ілюструють історію музею. Музей бере свій початок з 1913 року, коли його основою стала колекція Емануеля Петровича Францева, який протягом 40 років збирав експонати з ботаніки, мінералогії та зоології. Саме цій колекції авторка приділила особливу увагу, вважаючи її культурним ексклюзивом. Не менш значущою подією стало створення музейного комплексу на базі архітектурної пам’ятки «Старофлотські казарми», де нині діють 9 музеїв. Випуск розкриває як історичну, так і культурну цінність цього закладу для міста.
Випуск №8: Історія Миколаївського яхт- клубу
Восьмий випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений Миколаївському яхт-клубу – символу Міста на хвилі. Зйомки проходили на мальовничій території клубу на березі річки Південний Буг, а також були використані архівні фото з історичними даними з мережі Інтернет. Історія яхт-клубу починається наприкінці ХІХ століття з ініціативи капітана 1-го рангу Євгена Голікова, який започаткував розвиток вітрильного спорту в місті. Нині клуб не тільки функціонує, а й проводить спортивні заходи. Авторка створила випуск, щоб підкреслити значення яхт-клубу як історичного й культурного об’єкта, що формує унікальність місцевої ідентичності.
Випуск № 9: Історія обласного художнього музею імені В.В. Верещагіна
Дев’ятий випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений обласному художньому музею імені В. В. Верещагіна. Метою цього випуску стало поглиблення знань глядачів про видатних художників і мистецькі твори, представлені в експозиціях музею. Авторка провела зйомки у виставкових залах, щоб познайомити аудиторію з роботами сучасних миколаївських митців. Також було використано архівні фото, знайдені в Інтернеті, які ілюструють історію створення музею та збирання його колекції. Цей випуск підкреслює, що Миколаїв – це не лише місто з морським минулим, а й осередок активного розвитку образотворчого мистецтва. Авторка прагнула зацікавити глядачів мистецькою сферою та показати, що культура в місті залишається живою та динамічною.
Випуск № 10: Історія Миколаївського зоопарку
Десятий випуск мультимедійного проєкту «Миколаїв: Культурна мозаїка» присвячений історії Миколаївського зоопарку – одного з найбільших та найстаріших зоопарків України й Східної Європи, який працює вже 125 років. Зйомки проходили безпосередньо на території зоологічного парку, де авторка показала рідкісних тварин, гарно озеленені зони відпочинку та декоративні скульптури, які додають закладу естетичного вигляду. Відеосюжет акцентує увагу на важливості піклування про тварин, збереженні їхніх видів, а також на наукових і освітніх програмах зоопарку. Особливу атмосферу створює музичний супровід із композицій європейських класиків, що лунає на території парку. У фінальному випуску авторка підкреслює значення зоопарку як культурного надбання міста і символу турботи про природу.
«Миколаїв: Культурна мозаїка» – телепрограма, що актуалізує питання історії та культури Миколаєва. Вона надає аудиторії необхідну, цікаву інформацію та естетичне задоволення при перегляді кожного випуску.
За допомогою цього мультимедійного проєкту кожен глядач може здійснити невелику подорож Миколаєвом, познайомитись ближче з його культурним та історичним життям. Він є не лише культурно-пізнавальним проєктом, що розповідає про історію міста в культурному аспекті, але й своєрідною екскурсійною ініціативою, що має на меті збагатити світогляд аудиторії та здійснити крок до подальшого культурологічного розвитку міста.
Проєкт сприяє та підтримує розвиток культурологічної сфери міста, а також популяризує інформацію про його історичні витоки.
Валерія Антоничева,
студентка 448 групи ЧНУ імені Петра Могили
