Студенти ЧНУ імені Петра Могили в професійній діяльності: топ-5 недоліків у скарбничку сучасної фотожурналістики

Разом із навчанням студенти ЧНУ імені Петра Могили займаються саморозвитком, а також активно просувають себе як справжні фахівці. Так, вони поєднують знання з практикою та комунікацією.

Сучасні комп’ютерні та цифрові технології докорінно змінили фотографічний процес – створення зображень за допомогою світлової енергії. Докорінні зміни в технічній сфері призвели до радикальних перетворень усього, що пов’язано з фотографією, зокрема її естетичну складову. Технологічний прогрес дуже розширив горизонти можливого у сучасній фотографії. Але сьогодні мова піде про негативні наслідки на фоні новітніх технологій та комп’ютеризації.

Що ж посприяло таким радикальним змінам? Чому багато кажуть, що художній рівень фотографій дедалі гіршає? Пропонуємо розглянути, що саме відбувалося останнім часом у фотографії та фотожурналістиці внаслідок заміни аналогових технологій отримання зображення цифровими, а також стало причиною нововведень у цій сфері.

Широке впровадження цифрових фотографічних технологій не могло не призвести до яскраво виражених змін, що істотно вплинули й на фотожурналістику.

На жаль, окрім яскравих позитивних моментів є і зворотна сторона технологічної модернізації у фотографії – розвиток супроводжується низкою негативних явищ. Фотокореспондент Associated Press, Єфрем Лукацький, на тему тенденцій у фотожурналістиці, каже: «Виріс рівень техніки – впав рівень якості. Фотожурналістика йде в Інтернет. З’явилися нові медійні формати, і це впливає не лише на фотожурналістику, а й журналістику загалом». Тож, серед негативних аспектів переходу від аналогової фотографії до цифрової можемо зазначити основні:

• падіння середнього рівня професіоналізму фотографів загалом та фотожурналістів зокрема. Це прогресує зі збільшенням якості камер на звичайних смартфонах. Наразі вони цілком конкурентоспроможні з професійними фотокамерами, тому немає ніякої складності робити «професійні» кадри за допомогою розумних гаджетів;
• широке поширення низькоякісних в образотворчому плані фотографій у ЗМІ, що є очікуваним наслідком через «швидкі фото», які необхідно скоріше здати до редакції чи опублікувати в соцмережах замість того, аби творчо підійти до процесуфотографії. За цим втрачаються дійсно хороші кадри у величезній масі знімків середнього та низького рівня, особливо коли йдеться про фотографії, розміщені в глобальній мережі Інтернет;
• надто швидке та широке поширення «моди» на певні технічні та творчі прийоми зйомки та обробки фотозображень, що по-сучасному зветься «тренд». Тренди з’являються хвилями, тому немає нічого незвичного в так званому плагіаті – подібних обробках та стилі. Та за нестачі смаку автора це також призводить до появи абсолютно аматорських витворів замість художніх фотографій;
• проблема захисту авторських прав на цифрові зображення внаслідок надзвичайної легкості копіювання графічних файлів при повному збереженні їх якості, викладені в мережі фотографії можуть легко використовуватися без дозволу їх автора чи власника. Усе, чим може захистити себе автор – це ставити великі вотермарки, якщо, наприклад, робота виставлена на продаж;
• скорочення ставок фотокореспондентів редакціями низки видань, насамперед невеликих регіональних та корпоративних, із передачею їх функцій журналістам, що пишуть статті. Звичайно, якість фото буде значно нижча, якщо працівник редакції журналіст та фотожурналіст одночасно. Більше часу та уваги буде приділено написанню статті, а не двом-трьом загальним знімкам якоїсь події.

Отже, усі зазначені аспекти, як можна прослідкувати, є абсолютним результатом переходу від аналогової до цифрової фотографії. Не знецінюйте свої сили, якщо душа дійсно потребує творчості та відгук знайшовся саме у професії фотографа чи фотожурналіста. Від сучасних нововведень та оновлень нікуди не втекти, тому все, що в наших силах – не відставати від технологічного прогресу та слідкувати за трендами.

Єлизавета Колода, Студентка 648м групи ЧНУ імені Петра Могили