Війна, безробіття, голод, інфляція… Останнім часом ці поняття не полишають заголовки світових таблоїдів. Кожен день людство просочується з голови до ніг цими новинами. Яка ж основна роль ЗМІ у такий непростий час? Злякати нас, маніпулювати людьми чи може розкрити суть проблеми і дати орієнтири у житті?
Усі ми розуміємо, що ЗМІ – невід’ємна частина нашого життя. Це основне джерело інформації, завдяки якому формується наше мислення, особиста думка стосовно будь-якої ситуації, поняття. І як ніколи ми потребуємо правдивого оповіщення сьогоднішніх реалій у найважчий період нашого буття – під час війни.
У будь-якій ситуації основною задачею ЗМІ є надання точної інформації суспільству щодо актуальних подій, але на рівні з простими повідомленнями та фактами в силу вступає маніпуляція аудиторією. Можна уявити, що в період бойових дій людина починає себе нервово поводити (нервувати), схильна до паніки, нервових зривів, не має довіри ні до кого. Такий психологічний стан (буде в нагоді ЗМІ). Ким легше маніпулювати: врівноваженим, розсудливим народом чи тим, хто постійно переживає стреси, відчай, не має засобів існування (роботи та дому)?
А для цього використовують багато методів та способів, наприклад багаторазове повторення (коли ми заходимо в соціальні мережі або месенджери, то бачимо багато фраз, таких як «Іран – країна-спонсор тероризму», «Північна Корея загрожує всьому світу ядерною зброєю». Таким чином, постійно переглядаючи ці заголовки, у людини на підсвідомому рівні залишаються такі твердження в пам’яті).
Також мас-медіа часто залучає свідків події (знаходяться люди, які можуть казати недостовірну інформацію, а так є вірогідність, що суспільство повірить звичайним людям «з народу» більше, ніж політикам, від яких завжди очікується брехня).
Тут важливим є принцип першочерговості, за якого мозок людини сприймає за правдиву ту інформацію, яку чує першою.
Роль ЗМІ під час війни очевидна: вони можуть служити засобом послаблення або нагнітання конфлікту, а також засобом реалізації воєнного плану. Вони є елементом, який доповнює воєнну міць. Після створення радіо і телебачення під час Першої та Другої світових війн ХХ століття впливові держави використовували ЗМІ як психологічний, психолінгвістичний чинник й задля агітаційних кампаній.
Під час будь-якого воєнного, політичного конфлікту саме військові та журналісти тісно співпрацюють один з одним, аби контролювати «витік інформації», розголошувати потрібну інформацію з різних причин: підтримка бойового духу народу, дискредитації противника, ворога. У період війни не такі страшні бомби та ракети, як слова та думки, сформульовані в ЗМІ, бо від них неможливо сховатися. Вони ще більше розпалюють вогонь у цій ситуації.
ЗМІ – це паливо в політичній машині світу. Саме вони виступають як засіб формулювання єдиної суспільної думки стосовно політичного режиму в країні. А те, чи підкорятися їм залежить від самої людини : бути залежною від чиїхось поглядів на життя та нерозсудливою чи мати власну думку і не боятися її висловити.
Марія Грабчук,
студентка 448з групи ЧНУ імені Петра Могили
