З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України, можна впевнено сказати, що змінилося життя кожного українця. Так, війна, у якій громадяни жили з 2014 року, перейшла у відкриту фазу. Робота медіа у воєнний час є надзвичайно важливою. Власне, світ дізнається про події в Україні через засоби масової інформації.
Студенти кафедри журналістики ЧНУ імені Петра Могили відчули, що з початком повномасштабної війни їх майбутня професія стала провідною в Україні. Також з’явилося розуміння того, що робота працівників ЗМІ наразі є навіть небезпечною. Якщо раніше вивченню специфіки роботи військових журналістів приділялося не так багато уваги, зараз ми всі маємо знати, яка це значуща та складна робота.
Інформаційний фронт так само важливий, як і передова, тому і відповідальність на медійників лягає неабияка. Зауважу, що в умовах гібридної війни інформація є зброєю. Маємо усвідомлювати, що в інформаційному просторі не можна поводитися з цією «зброєю» легковажно.
З початку повномасштабної війни, необхідним кроком стало введення цензури. Власне, крім дотримання професійних журналістських стандартів, слід враховувати появу деяких обмежень, таких як «режим інформаційної тиші» під час проведення військових операцій.
Всім відомо, що наша найголовніша цінність – це людське життя, тому не слід гнатися за «крикливими заголовками» чи намагатися якнайшвидше висвітлити делікатну інформацію, що може зашкодити нашому суспільству. Треба розуміти, що цензура під час воєнного стану – це не нове явище.
Часто воно зумовлене потребою національної безпеки та безпеки цивільних, тому у своїй роботі журналісти, як і лікарі, керуються правилом «не нашкодь». Актуально, цензура насамперед стосується висвітлення пересування техніки ЗСУ, руйнувань після обстрілів та матеріалів про полонених.
3 березня 2022 вийшов Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 «Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану», у якому чітко вказані межі інформації, яку дозволено публікувати. Важливо усвідомлювати, що матеріали працівників ЗМІ не можуть ставити під загрозу життя українських військовослужбовців і цивільних.
Можна сказати, що війна стала викликом для української журналістики. Так насамперед тому, що медіаринку, як такого, зараз немає. Окрім цього, багато журналістів перетворилися у військових репортерів, які розповідають своїй аудиторії про ситуацію на лінії фронту. Тому медійники змушені швидко пристосовуватися до нових робочих обставин.
Варто відзначити, що наразі ще однією важливою складовою роботи журналістів, особливо тих, які працюють близько лінії фронту, стало вміння надавати собі першу медичну допомогу та необхідність завжди мати при собі аптечку.
Сьогодні Україна знаходиться в центрі всесвітнього медіапростору. Складно знайти хоч одне світове медіа, яке б не робило жодних матеріалів про нашу державу з моменту повномасштабного вторгнення.
Через приїзд іноземних журналістів до різних міст України, їх медіа перестали працювати, використовуючи інформацію з російських джерел, як це часто траплялося. Тобто якість матеріалів про Україну значно зросла. Натомість досі можна зустріти матеріали, у яких війна називається «конфліктом», «зіткненням» або «збройним протистоянням», тоді як це «російсько-українська війна» або «війна росії проти України». Ми маємо розуміти, що необхідно використовувати коректну термінологію, котра описує реальність такою, як вона є.
Дев’ятий місяць ми спостерігаємо шалене об’єднання нашої країни практично на всіх рівнях: політики, журналісти, волонтери, держслужбовці, звичайні громадяни – усі об’єдналися на захист України.
Двадцять чотири години на добу, сім днів на тиждень наші медійники доносять актуальну інформацію суспільству, щоб тримати нас у курсі подій. Усі розуміють, що ми маємо справу з великим потоком дезінформації та пропаганди зі сторони росії, тому дуже важливо тримати своє інформаційне поле в «чистоті» – читати офіційні джерела, не поширювати фейки, вмикати своє критичне мислення.
Анастасія Гайтанжий,
Студентка 448 групи ЧНУ імені Петра Могили
