Одне з питань, яке дуже хвилювало українське суспільство, а нас, студентів ЧНУ імені Петра Могили, зокрема, перед війною, але швидко забулось з її початком – це проблема пластикових пакетів. В який тільки спосіб наші громадяни не називали уряд та посадовців після ухвалення відповідного рішення про встановлення цін на пластикові пакети! А скільки креативних ідей було в тих, хто не хотів «підкорюватись системі» – наприклад, дехто стверджував, що буде приходити зі своїми пакетами і мити їх для повторного використання тільки б не платити.
Як це – платити за пакети?
З 1 лютого 2022 року набуло чинності рішення Кабміну про мінімальні ціни на пластикові пакети. Це стосувалася переважно великих пакетів у супермаркетах, однак з 12 грудня 2021 українці зобов’язані були платити за маленькі пакети – ті, які призначені для фруктів та овочів або сипучих продуктів. Ціну на них встановили досить символічну– в середньому по 10 копійок. Така ситуація надала результат: усе частіше в магазинах люди стали збирати овочі та фрукти в один пакет та навіть почали з’являтись поодинокі особи з багаторазовими тканинними мішками чи торбами.
Ці рішення уряду були прийняті в межах законопроєкту «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», і, зрозуміло, що були спрямовані на обмеження використання пластику українцями. Описані раніше обмеження належали до першого етапу цього законопроєкту, a з березня 2022 року мав початись другий – заборона розповсюдження тонких пакетів. Третій етап, що полягав у повній відмові від пластикових пакетів, мав початись у 2023 році.
На законопроєкт такого роду уряд «надихнув» досвід інший країн. Наприклад, за словами виконуючого обов’язки Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, на кінець 2021 року, приголомшливі результати були в Туреччині – лише за перший рік заборони пластикових пакетів їх використання зменшилось на 75%.
У порівнянні кількості використаних пластикових пакетів за рік українцем та європейцем стає зрозуміло, чому такі обмеження дуже потрібні й нам: українець використовує близько 500 пакетів, a резидент країни у складі ЄС – 90. Важливо, що пластику в Україні переробляють лише 6%, а в Європі – 70%.
Але ж зараз війна!
Багато українців кажуть: це «не на часі», аналогічно до маскового режиму чи українізації суспільства. Але ж так було і до війни, чи не так?
Наразі «пластикова проблема» в Україні не вважається актуальною, але нікуди не зникає. Альтернативи поліетиленовим пакетам, такі як біорозкладні пакети чи багаторазові торби, можна знайти лише у великих містах, у найбільших мережах супермаркетів, і зазвичай вони дорожче.
Ба більше: ще з часів COVID-19 більшість магазинів стали фасувати в пластикові пакети чи упаковки продукти, які раніше можна було купити на вагу – крупи, сири, печиво та навіть овочі з фруктами.
Під час війни люди задумуються про такі речі ще рідше, бо, порівняно з постійним хвилюванням про можливість втратити життя, пластик – то якась дрібниця. Та є маленькі кроки, які може зробити кожен українець, і які не сильно змінять його життя, але допоможуть подбати про нашу природу, яка і так страждає – наприклад, купити м’ясо у власні контейнери, придбати багаторазові мішки для фруктів, ходити за продуктами з шоперами чи тканинними торбами.
Бережімо себе та навколишній світ!
Марія Іваннікова,
Студентка 448 групи ЧНУ імені Петра Могили
