За останні десять років соціальні мережі стали невід’ємною частиною повсякденного життя українців, перетворившись на ключовий канал комунікації та джерело отримання інформації. Вони не лише дозволяють людям підтримувати контакт із рідними та знайомими, а й відіграють вирішальну роль у суспільно-політичних процесах. Вплив соцмереж на громадську думку зростає, що можна простежити на прикладах історичних подій, важливих соціальних ініціатив та боротьби з пропагандою.
Одним із найяскравіших прикладів є Революція Гідності 2013-2014 років, коли Facebook, Twitter та YouTube стали платформами для поширення правдивої інформації, обговорення суспільних проблем і мобілізації протестувальників. У той час, коли офіційні ЗМІ часто подавали викривлену картину подій, соцмережі стали інструментом громадянської журналістики, де активісти та очевидці могли публікувати реальні фото, відео та свідчення про те, що відбувається на Майдані. Саме через соцмережі формувалася громадська думка, обговорювалися політичні рішення та координувалися акції протесту.
Ще одним визначальним моментом стала війна з Росією, що розпочалася у 2014 році та загострилася в 2022 році. В умовах інформаційної війни соцмережі стали не лише джерелом новин, а й важливим інструментом боротьби з пропагандою. Українські блогери, журналісти та волонтери використовують Facebook, Instagram та Telegram для розвінчування фейків, поширення достовірної інформації та підтримки армії. Особливу роль у цей період відіграють телеграм-канали, які оперативно повідомляють про ситуацію на фронті, публікують аналітичні матеріали та сприяють донесенню правди до широкої аудиторії.
Крім того, соцмережі стали платформою для збору коштів на гуманітарні та військові потреби. Через благодійні ініціативи у Facebook та Instagram українці підтримують армію, медиків та постраждалих від війни. Волонтери швидко поширюють інформацію про потреби, організовують допомогу та мобілізують суспільство для активної участі в благодійних проєктах.
У сучасному інформаційному просторі соціальні мережі є потужним механізмом впливу на суспільні настрої. Вони сприяють об’єднанню людей навколо важливих соціальних і політичних питань, стимулюють мобілізацію та поширюють правдиву інформацію. В Україні їхня роль стає все більш значущою в демократичних процесах, захисті інформаційного простору та побудові громадянського суспільства. Однак, поряд із позитивними аспектами, існують ризики, пов’язані з маніпуляцією думкою, поширенням фейків та інформаційними атаками. Саме тому важливо розвивати цифрову грамотність, критичне мислення та механізми боротьби з дезінформацією, щоб соцмережі залишалися інструментом правди та розвитку, а не маніпуляції.
Ольга Качкова,
Студентка 448 групи ЧНУ імені Петра Могили
