Сьогоднішні реалії важкі для журналістської професії: осучаснення технік написання текстів, впровадження передових технологій, таких як штучний інтелект, та заміщення професійних навичок текстами, створеними нейромережами, а не людьми.
Чи все так погано, як нам розповідають звідусіль? Штучний інтелект як концепція з’явився ще у 50-х роках XX століття, коли вчені вперше заговорили про можливість створення машин, здатних мислити. 1956 року на конференції в Дартмуті Джон Маккарті запропонував термін «штучний інтелект», і з цього почалася його офіційна історія.
Ресурс: https://surl.li/ghvmby
У наступні десятиліття ШІ переживав підйоми та спади: від оптимістичних прогнозів до періодів застою через технічні обмеження. Лише в 2000-х розвиток обчислювальних потужностей і нейромереж дозволив створювати справді розумні системи.
Сьогодні штучний інтелект генерує тексти, аналізує великі обсяги даних, допомагає журналістам у фактчекінгу та навіть пише статті. Але питання про межі його впливу на професію журналіста залишається відкритим. Штучний інтелект стрімко змінює медіаіндустрію, впливаючи на всі аспекти журналістики – від збору інформації до створення та поширення контенту. Нові технології обіцяють значно прискорити процеси, але водночас викликають занепокоєння щодо майбутнього професії.
Один із головних напрямків використання ШІ у журналістиці – автоматизоване написання новин. Системи, такі як GPT-4 та аналогічні алгоритми, здатні швидко аналізувати великі обсяги даних і формувати структуровані тексти. Вже сьогодні великі новинні агенції, такі як The Washington Post та Reuters, застосовують штучний інтелект для створення спортивних звітів, біржових оглядів та інших стандартних матеріалів.
Ще один приклад, Associated Press використовує ШІ для написання фінансових звітів, що дозволяє журналістам зосередитися на більш аналітичних та дослідницьких матеріалах. BBC експериментує з алгоритмами, які генерують персоналізовані новини для користувачів залежно від їхніх інтересів.
Однак така автоматизація має свої недоліки. Алгоритми не завжди можуть забезпечити глибокий аналіз подій або враховувати етичні нюанси, що є критично важливими для журналістики. Також залишається проблема фейків: ШІ може помилково поширювати неправдиву або спотворену інформацію.
ШІ як інструмент для журналістів
Ресурс: https://surl.li/htgurj
Нейромережі не зможуть передати глибинні людські почуття та думки, не створять конструктивного та корисного репортажу і не зможуть логічно зібрати весь матеріал, аби донести його до глядачів. Однак, незважаючи на потенційну конкуренцію, ШІ стає незамінним помічником для журналістів. Системи аналізу великих даних допомагають виявляти приховані тенденції та корупційні схеми, а автоматизовані сервіси перевірки фактів сприяють боротьбі з дезінформацією. Наприклад, інструменти на базі штучного інтелекту можуть перевіряти достовірність зображень і відео, що є особливо актуальним в епоху діпфейків.
ШІ використовується для оптимізації роботи редакцій: допомагає з розшифровкою інтерв’ю, автоматично підбирає зображення до статей, аналізує авдиторію та пропонує ефективні заголовки. Наприклад, The Guardian активно застосовує алгоритми для аналізу трендів у соціальних мережах, що допомагає редакторам швидше реагувати на нові події. The New York Times впровадила внутрішній інструмент штучного інтелекту Echo, який допомагає журналістам узагальнювати інформацію, готувати короткі брифінги та оптимізувати пошук даних.
Ресурс: https://surl.li/ltgebn
Завдяки автоматизації багато рутинних завдань автоматизуються, що змушує журналістів адаптуватися до нових реалій. Однак людський фактор залишається ключовим у професії. Саме журналісти формують порядок денний, проводять глибокі розслідування та беруть інтерв’ю, які потребують емоційного залучення і критичного мислення.
Це показує, що ШІ може бути корисним інструментом у роботі медіа, та не замінить журналістів у створенні аналітичних матеріалів та проведення розслідування. Однак відомо, що у грудні 2023 року The New York Times подала позов проти OpenAI та Microsoft за порушення авторських прав, стверджуючи, що їхні моделі ШІ незаконно використовували матеріали газети для навчання чат-ботів.
Окрім технічних аспектів, важливо враховувати й етичні питання використання ШІ. Залишається відкритим питання авторства контенту, відповідальності за помилки алгоритмів та впливу на громадську думку. Редакції, які використовують ШІ, мають встановлювати чіткі етичні норми та контролювати роботу алгоритмів.
Автоматизація, зручність та ефективність – це допомагає журналістам покращувати свої матеріали та робити їх оперативніше. Варто розуміти, що нейромережа – лише інструмент, який може підвищити ефективність, а не замінити професійні якості. Водночас, для збереження якості журналістики необхідний баланс між технологіями та фаховим рівнем. Майбутнє професії належить тим, хто навчиться використовувати ШІ як помічника, а не конкурента.
Анастасія Тарасова,
студентка 448з ЧНУ імені Петра Могили
