Здатність розв’язувати комплексні проблеми, критичне мислення, креативність і вміння управляти людьми стали одними з найважливіших компетенцій 2020 року.
Щоб навчити студентів давати собі раду зі складними неструктурованими проблемами, у всьому світі під час занять застосовують метод кейсів. Підґрунтям кейсів, тобто конкретних випадків, які розглядають із навчальною метою, найчастіше є реальний або максимально наближений до реального фактичний матеріал – історія, створена на основі досвіду конкретного підприємства.
Працюючи з кейсом, студенти знайомляться з його описом (текст, аудіо, відео тощо), самостійно його аналізують, потім організовують обговорення, дискусії та презентації. Насамкінець відбувається оцінювання учасників дискусій відповідно до заздалегідь узгоджених й оприлюднених критеріїв, а також підведення підсумків дискусії.
У 2018 році українська платформа Casers провела опитування, яке мало на меті вивчення громадської думки щодо розвитку практичної освіти в Україні, і з’ясували, що у 45% ВНЗ викладачі ніколи не використовують метод «case-study» у навчанні.
У 38% використовують, але рідко, а 9% студентів взагалі не знають, що це таке. І лише у 8% опитуваних більшість викладачів використовують кейси.
Метод кейсів у вищій освіті України
Метод кейсів як метод активного навчання дає студентам змогу скористатися такими перевагами:
Розглядаючи кейси, студенти щоразу додають до своїх скарбничок практичного досвіду готові рішення та розв’язки, які можна застосувати у схожих ситуаціях. Робота з кейсами формує самозарадність й укріплює вміння реагувати на серйозні професійні виклики, що чекають на випускників поза навчальними аудиторіями. З іншого боку, деякі дослідники вважають, що викладачам не варто присвячувати роботі з конкретними випадками весь навчальний час, тому що таке фокусування може сформувати стереотипний, упереджений підхід до розв’язання проблем у майбутньому. Треба пам’ятати, що кейси насамперед показують, як економічні теорії працюють на практиці, тому якщо студенти працюватимуть із ними без належної теоретичної підготовки, то цінність такого вправляння не буде максимальною.
Які бувають кейси?
Де можна шукати кейси?
На сучасному етапі виокремлюють американський (Harvard University) і європейський (The University of Manchester) підходи до використання методу кейсів з навчальною метою. “Американський” кейс – це зазвичай 20-25 сторінок тексту і 8-10 ілюстрацій, розв’язуючи який студенти мали б прийняти рішення, яке є найоптимальнішим, на думку його розробників. Описи “європейських” кейсів є коротшими за обсягом і їх укладачі найчастіше закладають кілька варіантів розв’язання порушеної проблеми.
Де знайти українські кейси?
Casers – спільнота, яка пропонує студентам отримувати практичний досвід, розв’язуючи реальні завдання від компаній (кейси), та знаходити роботу або стажування, а викладачам дає цінні матеріали, на основі яких вони можуть створити своїм студентам середовище для тренування навичок критичного мислення і вміння ухвалювати рішення. Доброю нагодою потренувати такі вміння в умовах навчального процесу в університеті якраз і є розв’язування реальних кейсів під час занять в аудиторії чи поза нею.
За словами засновників ресурсу, університети, курси, онлайн освіта дають змогу отримати знання, теоретичну базу і диплом, а разом із Casers можна отримати практичний досвід, навички вирішення реальних завдань, знайомства з ТОПами компаній і запрошення на роботу або стажування. Сайт організовано так, що зацікавлені студенти і викладачі (індивідуально або сформувавши команди) можуть 1) знайти реальні кейси, запропоновані компаніями, і взяти участь у конкурсі на їх розв’язання або 2) скористатися всіма матеріалами тих кейсів, конкурс щодо яких уже завершився. Активно працювати платформа Casers розпочала у квітні 2018 року.
Кожна компанія висуває свої вимоги до учасників (“кейсерів”), які можуть працювати над кейсом, зокрема, це можуть бути всі охочі, тільки бакалаври або тільки магістри вишів, лише команди учасників із викладачем або ж різні формати індивідуальної участі. Участь для кейсерів відбувається за моделлю freemium, тобто вона є безкоштовною, але з можливістю оплатити додаткові послуги, як-от отримати сертифікату від компанії, що проводить конкурс кейсів, придбати посібник з розв’язання кейсів (casebook), доступ до перегляду всіх запропонованих розв’язків після завершення конкурсу тощо.
Як викладач може працювати з кейсами?
Підготовка кейсу
На цьому етапі викладач сам готує кейс або знаходить його опис на одній із запропонованих вище онлайн-платформ, а також формує перелік питань для аналізу кейсу. Особливо ретельно викладач мусить випрацювати методичні поради для студентів, які перед аудиторним обговоренням самостійно опрацьовують і аналізують кейс, а також систему оцінювання.
Фасилітування дискусії в аудиторії
Під час обговорення кейсів викладач зазвичай робить вступ і підводить підсумки – це той час, коли ситуація в аудиторії цілковито перебуває під контролем викладача. Від того, як розпочнеться обговорення в аудиторії, дуже часто залежить не тільки загальний настрій, але й зацікавленість студентів і те, у якому напрямку піде обговорення.
Викладач також організовує і підтримує перебіг дискусії або презентацій, і найважливіше – створює і реалізовує систему оцінювання за вклад студентів у роботу над кейсом. «Чому в цій ситуації немає одного розв’язку? Хто ухвалював рішення? Які варіанти рішень були в того, хто приймав рішення? Що йому треба було зробити?»
Ефективна навчальна стратегія обговорення має бути ретельно спланованою, чітко структурованою та регламентованою в часі. Викладач відповідає за те, щоб передбачати, в якому напрямку йде дискусія і скеровувати її перебіг, ставлячи відповідні запитання і так розставляючи акценти, щоб студенти могли висловити власні думки і дійти до оригінальних не очікуваних заздалегідь висновків чи міркувань.
