У футбольному світі великі перемоги починаються з малих кроків. Десь із перших тренувань на пилюжному полі, з м’ячів, що зношуються за кілька тижнів, із дворових команд, які мріють про справжній стадіон. У Миколаєві це особливо відчутно. Тут, у місті на перетині рік і шляхів, футбол – не просто гра. Це частина культури, місце сили, спосіб триматись на плаву у важкі часи. І саме тут, попри труднощі й тривоги, працюють футбольні академії, які день за днем виховують нове покоління гравців. Молодь, яка не просто ганяє м’яч, а вчиться жити у команді, боротися до фінального свистка, думати стратегічно та діяти відповідально.
Миколаївські футбольні школи – це історії про ентузіазм. Про тренерів, які залишили кар’єру, щоб працювати з дітьми. Про батьків, які віддають останнє, щоб купити форму. Про хлопців і дівчат, які не відмовляються від мрії навіть тоді, коли місто прокидається від звуків сирен. Вони приходять на тренування, грають, тренуються, вчаться іноді без світла, іноді без води, але завжди з вірою в майбутнє.
Однією з найпомітніших у місті є КДЮСШ «Перемога». Ця школа не має статусу елітної, але має серце. Тут тренуються безліч дітей різного віку. У час, коли багато спортивних секцій припинили роботу, вона продовжує працювати. Заняття відбуваються регулярно, а з дітьми плідно працюють по декілька тренерів. Іноді з міркувань безпеки тренування відміняються або ж воно проходить в укритті. Діти іноді можуть засмутитися через це, але головне, що не йдуть з футболу. Вони залишаються, бо відчувають підтримку. Їх навчають не лише техніці чи тактиці, а й витримці. Вони чують від тренерів просту, але важливу фразу: футбол – це шлях, і ти вже ним ідеш.
Склад команди КДЮСШ «Перемога» у першому матчі сезону Дитячо-юнацької футбольної ліги. Фото: Федерація футболу міста Миколаєва.
Паралельно діє і СДЮСШОР «Миколаїв». Вона пройшла непрості часи, але зуміла зберегти кістяк тренерів і структуру. Тут займаються найперспективніші хлопці регіону, і саме звідси починають свій шлях у професійний спорт ті, хто пізніше потрапляє до клубів вищого дивізіону. Академія працює системно: відбори, регулярні матчі, участь у турнірах. Усе це на тлі постійної нестачі ресурсів. Але є те, чого не бракує – фанатизму. У кращому розумінні цього слова.
Гравці СДЮСШОР «Миколаїв» святкують забитий м’яч на чемпіонаті Асоціації футболу Миколаєва. Фото: Асоціація Футболу Миколаєва
Окреме місце серед дитячо-юнацьких проєктів посідає футбольна школа «Лідер». Вона з’явилася як ініціатива молодих спеціалістів, але швидко здобула репутацію одного з найкращих приватних центрів у місті. Тут не лише тренують техніку, тут виховують переможців. В академії діють чіткі структури, сучасна методика і високі вимоги до самих себе. Команди «Лідера» регулярно беруть участь у всеукраїнських турнірах і навіть їздять за кордон. Але найважливіше, що тут дітей вчать не просто вигравати, а грати чесно, відповідально, із душею. У складних умовах воєнного часу школа не припинила роботу, зберегла команди і тренерський склад, а головне атмосферу, в якій кожна дитина відчуває себе частиною великої футбольної родини.
Склад команди ФШ «Лідер» у дебютному матчі Дитячо-юнацьокї футбольної ліги. Фото: МикВісті
Сьогодні молоді футболісти з Миколаєва – це історії, які вже відбуваються. Вони грають у юнацьких збірних, проходять перегляди в різних закордонних клубах, отримують запрошення в інші українські академії. Усе починається тут. З перших уроків пасу, з пробіжок на піску, з невеликих перемог у районних турнірах.
Важливо розуміти, що миколаївські футбольні академії – це не просто про гру. Це соціальний простір. У місті, де війна стала частиною щоденної реальності, спорт рятує. Дитина, яка приходить на тренування, не просто розвиває тіло. Вона знаходить друзів, відволікається від тривожних новин, вчиться дисципліні та відповідальності. Тут формуються не лише гравці, а й особистості.
Майбутнє миколаївського футболу залежить не тільки від результатів, а й від умов. Інвентар часто застарілий. Брак інвестицій є хронічною проблемою. Але діти продовжують грати, бо мріють, бо бачать приклади тих, хто починав так само. Вони хочуть колись вийти на поле з гербом України на грудях.
У Миколаєві відбувся турнір дитячих команд віком U-9.Фото: МикВісті
Сьогодні миколаївський футбол – це більше, ніж спорт. Для когось – це шлях до професійної кар’єри, хтось бачить у цьому спосіб втекти від реальності, а дехто бажає бути частиною чогось великого. Академії не лише навчають, вони виховують, тримають місто. І поки діти ганяють м’яч, у Миколаєва є майбутнє.
Артем Гурець,
Студент 448 групи ЧНУ ім. Петра Могили
