Маніпуляції ХХІ століття: як clickbait і deepfake змінюють медіапростір

У сучасному інформаційному середовищі маніпулятивні технології відіграють ключову роль у формуванні громадської думки.

Ресурс: https://surl.li/lkdetg

У журналістиці маніпуляція передбачає застосування різних прийомів і методів для спрямування уваги авдиторії в певному напрямку або впливу на її погляди та переконання. Це може включати використання заголовків, фотографій, навмисно підібраних слів чи навіть вигаданих фактів з метою створення потрібного ефекту або враження. Такі маніпуляції здатні спотворювати реальність і вводити суспільство в оману. Водночас журналістика повинна базуватися на точності, об’єктивності й достовірності, щоб авдиторія могла правильно сприймати події, робити обґрунтовані висновки та приймати зважені рішення.

 Серед найвпливовіших методів маніпуляції – clickbait-заголовки та технологія deepfake. Вони не лише змінюють спосіб споживання інформації, а й викликають серйозні етичні та соціальні питання.

Термін «клікбейт» походить від англійського «Clickbait», де «click» означає клік мишею, а «bait» – приманку. Вже з самої назви зрозуміло, що клікбейт – це своєрідна пастка для користувачів, яка спонукає їх натиснути на посилання. Інакше кажучи, це текст або зображення, створені з метою збільшення кількості переходів. Хоча сам термін набув широкого вжитку відносно нещодавно, подібні методи залучення уваги використовуються ще з часів появи рекламних банерів.

Окрім клікбейт-заголовків, клікбейт використовується і в інших елементах контенту, які впливають на користувачів:

Клікбейт-зображення – провокаційні або шокуючі картинки, які викликають цікавість і змушують натиснути на матеріал. Наприклад, фото, що не відповідає змісту статті, або відредаговані зображення.

Маніпулятивні описи та підзаголовки – короткі підписи під фото чи текстом, які обіцяють щось сенсаційне, але насправді не мають достатнього інформаційного наповнення.

Емоційні та перебільшені вступи – тексти, які починаються зі слів: “Ви не повірите, що сталося далі!”, “Це змінить ваше життя назавжди!”, але матеріал виявляється звичайним і не таким сенсаційним.

Клікбейт-відео – прев’ю та назви відео, які створюють оманливі очікування. Наприклад, обіцянка показати щось ексклюзивне, але в самому відео цього немає.

Клікбейт-опитування та вікторини. Наприклад “Пройдіть тест, щоб дізнатися, який ви супергерой!”, де реальні результати не мають значення, але спонукають взаємодіяти з контентом.

Маніпулятивні посилання. Наприклад, “Дізнайтесь більше тут”, але замість корисної інформації там реклама або інший непрямо пов’язаний контент.

Фейкові таймери та термінові пропозиції. Фрази типу “Лише сьогодні!”, “Залишилось 5 місць!”, які створюють штучне відчуття терміновості, змушуючи користувача реагувати швидше.

Clickbait: чому він існує?

Основною метою клікбейтингу зазвичай є отримання прибутку від контенту. Щоб монетизувати сайт або блог, автору потрібен високий трафік і велика кількість кліків, що дозволяє йому вигідно продавати рекламні місця. Використовуючи клікбейт-методи, він підвищує ймовірність розширення авдиторії, що безпосередньо впливає на рівень доходу.

Серед журналістів тривають дискусії щодо цього явища. Тема клікбейту залишається спірною, оскільки багато медійників вважають його неетичним способом залучення читачів. Такий підхід часто сприймається як маніпулятивний і характерний здебільшого для жовтої преси та таблоїдів. Клікбейт активно використовується в соцмережах і новинних сайтах для збільшення відвідуваності, що приносить більше прибутку з реклами. Проте така практика знижує довіру до медіа та сприяє поширенню дезінформації.

Deepfake: нова ера цифрової фальсифікації

Вікіпедія пояснює цей нещодавно створений термін як поєднання слів «глибинне навчання» та «підробка». Deepfake – це технологія, що використовує штучний інтелект для створення реалістичних, але фальшивих відео чи аудіозаписів. Вона дозволяє змінювати обличчя та голос людини, що може використовуватися як у розважальних цілях, так і для маніпуляцій.

Раніше зображення редагували вручну за допомогою програм, таких як Photoshop, або монтували відео, щоб створити оманливий ефект. Проте сьогодні з’явився новий рівень підробок, створених штучним інтелектом, які настільки реалістичні, що можуть стерти межу між правдою та вигадкою.

Процес створення відео із заміною обличчя включає кілька етапів:

1. Спочатку алгоритм штучного інтелекту (кодер) аналізує тисячі зображень облич двох осіб, виявляючи спільні риси та стискаючи інформацію.
2. Потім інший алгоритм (декодер) відновлює обличчя із стиснених даних. Для кожної особи навчається окремий декодер.
3. Щоб замінити обличчя, кодоване зображення першої особи подається у декодер другої особи. Наприклад, закодоване обличчя людини «A» обробляється декодером, який навчений на особі «B», відтворюючи її риси, але з мімікою та кутом нахилу «A».
4. Для створення реалістичного відео цей процес повторюється для кожного кадру.

Ось кілька прикладів, які демонструють, як ця технологія застосовується на практиці:

• У 2018 році з’явилося фейкове відео з колишнім президентом США Бараком Обамою, в якому він говорив слова, яких ніколи не вимовляв. Його створили для демонстрації загрози deepfake-технологій.
• У 2022 році в мережі поширювали deepfake-відео з українським президентом Володимиром Зеленським, де він начебто закликає здатися у війні. Це була інформаційна атака, яку швидко викрили експерти.

Ресурс: https://surl.li/cfmjdi Автор:Jessica Parekh

Deepfake може використовуватися для дискредитації політиків, бізнесменів чи навіть звичайних громадян. Він став небезпекою для демократії та правди, адже відрізнити підробку від реального відео стає дедалі складніше.

Як захиститися від маніпуляцій?

1. Перевіряйте джерела. Якщо новина виглядає підозріло, знайдіть підтвердження в інших авторитетних медіа.
2. Аналізуйте заголовки. Якщо заголовок занадто сенсаційний або емоційний, ймовірно, це clickbait.
3. Використовуйте фактчекінгові ресурси. Такі сайти, як StopFake чи Snopes, допомагають розпізнати фейкову інформацію.
4. Будьте обережні з відео. Якщо відео виглядає нереалістично або хтось говорить незвичні речі, шукайте оригінальні джерела.

У сучасному світі маніпуляції стають дедалі хитрішими, і не завжди легко відрізнити правду від вигадки. Але якщо навчитися аналізувати інформацію, перевіряти факти й не довіряти всьому на слово, можна уникнути багатьох пасток. Важливо розуміти, як працюють такі методи впливу, і ставитися до контенту критично. Чим більше людей зможуть розпізнавати маніпуляції, тим менше шансів у тих, хто намагається ними користуватися.

Анастасія Шувалова,

Студентка 448з групи ЧНУ імені Петра Могили