Ми живемо у світі, де візуальні образи відіграють ключову роль у сприйнятті інформації. Від рекламних банерів до кадрів новин, фотографій у соціальних мережах та кіно — все це формує наше уявлення про реальність. Але чи завжди ця реальність є правдивою? Які моральні межі варто враховувати у використанні візуального контенту?
Один із найбільших викликів у сучасному світі візуальних образів — маніпуляція. У руках досвідчених дизайнерів або маркетологів фотографія чи відео можуть змінюватися настільки, що передають зовсім інший меседж. Наприклад, ретушування фотографій моделей у рекламі створює нереалістичні стандарти краси. Відома історія із журналом «Vogue», який у 2010-х роках редагував фотографії настільки сильно, що зображені люди виглядали неприродно стрункими (рис.1 ) — викликала хвилю обговорень про шкоду таких змін.
Рис. 1. Обкладинка відомого журналу «Vogue»
Але маніпуляція не обмежується лише світом моди. У політиці візуальні образи можуть бути використані для поширення пропаганди. Один кадр, вирваний із контексту, може створити зовсім інше враження про людину або подію. Наприклад, фото з протестів, на якому показано лише агресивну реакцію окремих людей, може сформувати думку про насильство, хоча реальна картина події була зовсім іншою (рис. 2).
Рис. 2. Фотоілюстрація з агресивною реакцією на протесті
З появою технологій штучного інтелекту ситуація ускладнилася. Фейкові зображення (deepfake) дозволяють створювати відео, де знаменитості або політики говорять речі, яких ніколи не казали. У 2018 році вірусне відео з колишнім президентом США Бараком Обамою, створене на основі технології deepfake, демонструвало, наскільки легко можна підробити реалістичне зображення (рис. 3).
Рис. 3. Фейкове та реалістичне зображення колишного президента США Бараки Обами
Це ставить питання не лише про достовірність контенту, а й про відповідальність його творців. Візуальна маніпуляція може призвести до дезінформації, формування упереджень і навіть політичної нестабільності.
Як уникнути порушення етики у використанні візуального контенту? Ось кілька принципів:
– Прозорість і джерела. Завжди важливо перевіряти джерело зображення або відео. Чи є це офіційне фото? Чи було воно змінене?
– Відповідальність у редагуванні. Якщо контент редагується, важливо зберігати автентичність. Мінімізація ретушування та відмова від маніпулятивних змін — важливі кроки.
– Освітня робота. Глядачів потрібно навчати критично сприймати візуальний контент. Інформаційна грамотність сьогодні — це необхідність.
Світ візуальних образів може бути потужним засобом комунікації, але він потребує відповідального підходу. Етика візуального контенту — це не просто питання чесності, а й механізм захисту суспільства від маніпуляцій. Споживачі контенту, журналісти, дизайнери та всі, хто працює з візуальною інформацією, мають пам’ятати про важливість правдивості та відповідальності.
Творцям контенту варто бути чесними та обережними: чи не вводять вони глядачів в оману, чи не завдають шкоди? А глядачам – бути уважними до того, як зображення впливають на їхнє сприйняття.
Якщо ми всі будемо діяти відповідально, то зможемо зробити світ візуальних образів більш справедливим і добрим. Це нескладно: більше поваги, більше правди, більше турботи.
Ніколь Чуприна,
Студентка 448 групи ЧНУ імені Петра Могили
