Навчання в університеті – це не лише обов’язково та корисно, а й цікаво та захопливо. Однак вища освіта передбачає вивчення великої кількості матеріалу, як базового, так і допоміжного, зокрема теорії, яку потім кожен студент має використовувати в практичному напрямку роботи. Як запам’ятати, розібратися та синтезувати всю інформацію за чотири або шість років у Могилянці?
Продовжуємо руйнувати стереотипи самих же студентів щодо навчання на факультеті, а також надавати корисні поради в полегшенні навантаження в нашій постійній рубриці «Easy learning».
Наразі під нашим кутом зору здобувачі вищої освіти спеціальності «Історія та археологія» (факультету політичних наук ЧНУ ім. Петра Могили), які можуть захопити увагу будь-кого своєю розповіддю про перебіг подій за всю історію існування України чи навіть усесвітньої історії, у ролях відтворити найцікавіші моменти з історії держави (часом навіть із годинною точністю), розкажуть про розкопки старовинних знахідок (елементів побуту, одягу, військового знаряддя).
Бути істориком – це не тільки говорити про історію, а й розумітися на правильності та обґрунтованості історичних фактів та документів, уміти синтезувати інформацію. Тому гарним рішенням є стати учасником місцевої експедиції, брати участь у різноманітних наукових історичних дослідженнях (разом із викладачем-науковцем).
Однак найголовніше завдання студента-історика – володіти знаннями, у чому допомагають посібники з фонду Наукової бібліотеки ЧНУ імені Петра Могили.
А тепер до більш практичних порад.
Загальну характеристику історії України від найдавніших часів до сьогодення можна узагальнити в підручнику «Історія України» Сергія Пасічника. Також висвітлено питання становлення української державності, політичні та релігійні засади формування нації, розвиток культури, зокрема ремесел та ужиткового мистецтва, що можна використати під час підготовки до занять із модульних дисциплін загального курсу «Історія України».
Для базового розуміння питань археології та археологічних явищ, а також найважливіших аспектів сучасної української археології доречно користуватися посібником «Археологія України: Курс лекцій» Леоніда Залізняка.
Теоретично ознайомитися з поглядами вчених на походження, генетичну спорідненість, взаємовплив генетичних культур на території нашої країни можна за посібником «Археологія України» Іона Винокура. Окремий розділ підручника присвячено дослідженням пам’яток козацтва. Обидва посібники будуть корисними в ході роботи в межах курсу «Археологія».
Розглянути конкретні археологічні пам’ятки південного регіону України та, зокрема, Херсонської області – Нововоронцовського, Олешківського (раніше Цюрупинського) та Великоолександрівського районів – можна в посібниках «Археологічні пам’ятки» Миколи Оленковського. У розробках можна ознайомитися з історіографією відкриттів та дослідженням пам’яток, що буде цікаво в межах дисципліни «Археологія півдня України».
У межах курсу «Всесвітньої історії» захопливою буде енциклопедія «Стародавній світ», де визначено основні згадки та поняття про перші поселення та цивілізації на Землі, причини поділу територій, а також перші види одягу, знарядь праці та дозвілля. Своєрідним доповненням до енциклопедії слугує посібник «Історія зниклих цивілізацій» Олександра Черницького.
Не пропустіть наступну публікацію порад у рубриці «Easy learning» та завітайте до Наукової бібліотеки ЧНУ імені Петра Могили за цими корисними книгами.
Матеріал підготувала Анна Синякова,
студентка спеціальності «Українська філологія, англійська мова та переклад»,
фахівчиня Медіацентру ЧНУ імені Петра Могили
