«Хто володіє інформацією, той володіє світом», – сказав колись Уїнстон Черчилль. Сьогодні цю фразу можна висловити дещо інакше: «Хто володіє медіа, той володіє світом».
Засоби масової інформації (ЗМІ) слугують основним джерелом інформації для громадян, допомагаючи їм орієнтуватися в складному потоці подій та рішень. Сьогодні засоби електронної комунікації в Інтернеті розвиваються надзвичайно швидко та стають все більш різноманітними. Функціонує велика кількість інтернет-видань, онлайн-газет та інформаційних сайтів, де професійні журналісти, репортери та редактори публікують свої матеріали та статті.
Яку ж роль виконують ЗМІ у висвітленні взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства?
Таку взаємодію можна поділити на чотири складові: ЗМІ на стороні влади; ЗМІ на стороні громадянського суспільства; ЗМІ намагаються зайняти нейтральну позицію; ЗМІ мають свою позицію.
Кожна із складових по своєму висвітлює ті чи інші події, що відбуваються кожного дня у будь-якій точці світу. Але існує специфічна різниця між різними типами взаємодії. От наприклад, під яку складову можна віднести величезну кількість Telegram-каналів, які щодня публікують дуже багато інформації, яка не завжди є правдивою чи перевіреною? Це яскравий приклад взаємодії, коли ЗМІ мають якусь свою позицію попри позицію суспільства або органів державної влади. Такі ЗМІ можуть висвітлювати одну подію таким чином, яким не почуєш на телебаченні чи у друкованих виданнях. Лише здатність суспільства критично мислити дозволяє фільтрувати та більш детально аналізувати кожну публікацію в таких ЗМІ.
А раптом ЗМІ хочуть зосередитися на якійсь проблемі та спробувати висвітлити питання так, що суспільство почне це дуже сильно обговорювати? Це вже приклад взаємодії, коли ЗМІ грає на боці суспільства і різними способами намагається показати, що не все так ідеально в місті/країні/світі. Найбільшою популярністю користуються журналістські розслідування, які спрямовані на те, щоб детально висвітлити ситуацію, яка виокремлюється від того ідеального сприйняття світу, де немає до чого причепитися. Як приклад, можна згадати команду журналістів-розслідувачів проєкту «Bihus.info», які завжди славилися масштабними викриттями та операціями щодо виявлення неправомірних дій чиновників, депутатів, посадових осіб, державних установ і т.п. Кожне їхнє розслідування зроблено максимально якісно, тому суспільство отримує багато цінної інформації, яку б воно не отримало від ЗМІ, які перебувають на боці влади або ж взагалі займають нейтральну позицію.
А як щодо взаємодії громадських організацій (ГО) та органів державної влади? 25 березня цього року інтернет-видання «Економічна правда» опублікувало статтю про те, коли ГО, що входять до глобальної коаліції B4Ukraine, закликали уряд зберегти та вдосконалити перелік «міжнародних спонсорів війни» від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Члени B4Ukraine висловили стурбованість повідомленнями про видалення списку «міжнародних спонсорів війни», який веде НАЗК, а також інших важливих баз даних, пов’язаних із західними інструментами та компонентами, які використовує росія для того, щоб робити зброю. ГО кажуть, що список «спонсорів війни» є особливо корисним для посилення репутаційного тиску на компанії, які все ще працюють у Росії, підкреслюючи їхню постійну присутність і фінансовий внесок у мілітаризаційний бюджет росії. «Тому, незважаючи на існуючий тиск з боку урядів-партнерів, ми закликаємо вас зберегти інструмент і вивчити всі можливі варіанти, такі як терміновий перегляд його методології та створення міжвідомчої та правової бази, яка допомогла б його зміцнити», – резюмували організації.
Інше ЗМІ («Lb.ua») 28 травня написало статтю, в якій низка громадських організацій вимагає від нардепів заборонити російську православну церкву (РПЦ) і деколонізувати назви населених пунктів. У статті вказано, ствердження ГО про те, що в цих питаннях керівництво монобільшості не враховує ні думку українського народу, ні резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи. ГО вимагають від керівництва парламенту та правлячої більшості «припинити блокувати рішення щодо деколонізації, відкласти до наступного пленарного тижня і колегіально прийняти відповідні законопроект та проєкт постанови».
В обох випадках складно сказати, чи призвело висвітлення ЗМІ щодо цих проблем до ефективності прийняття рішень збоку органів державної влади. Найголовніша з причин – недостатня кількість часу для реакції органів державної влади, або ж навмисне ігнорування. Бувають випадки, коли деякі критично важливі події висвітлюються в ЗМІ, але по факту не відбувається нічого: ні висновків, ні рішення проблеми. Але попри це важливість такого висвітлення беззаперечна, адже громадяни мають знати про корінь кожної проблеми, яка виникає безпосередньо у громадянському суспільстві.
В свою чергу, стаття в «Економічній правді» чітко пояснює причини занепокоєння ГО, детально описуючи важливість списку «міжнародних спонсорів війни» для тиску на компанії, що продовжують працювати в Росії. Висвітлюються конкретні заклики до уряду щодо збереження та вдосконалення цього інструменту. У потенціалі це допоможе сформувати громадську думку, підвищуючи обізнаність про можливе видалення списку та спонукаючи громадян до підтримки ініціативи ГО. А стаття на «Lb.ua» сприяє підвищенню обізнаності серед громадян щодо ініціатив ГО та політичних перепон, з якими вони стикаються. У перспективі це може спонукати читачів до активних дій, підтримки ініціатив та тиску на своїх представників у парламенті щодо цього або подібних питань.
Тому насправді неважливо, на яке ЗМІ людина орієнтується в якийсь конкретний момент часу, важливо те, як вона сприймає контент та як використовує своє вміння аналізувати та мислити такі обсяги інформації від різноманітних ЗМІ. Водночас, це дуже добре, коли в країні є різноманіття мас-медіа, які по-різному можуть висвітлити події, це створює своєрідну конкуренцію та битву за «місце під сонцем» на ринку ЗМІ. А будь-яка конкуренція – це важливий рушій до розвитку, яким не слід нехтувати сьогодні.
Анастасія Голян,
студентка спеціальності «Журналістика» ЧНУ імені Петра Могили
