Локальне телебачення в Україні тривалий час виконувало роль ключового джерела інформації для громад. Проте в епоху стрімкої цифровізації, коли соціальні мережі й онлайн-платформи дедалі активніше витісняють традиційні ЗМІ, виникає питання: чи зможе регіональне ТБ зберегти своє значення, чи воно поступово зникне?
У цій статті розглянемо, які функції зберігає локальне телебачення у 2020-х роках, які процеси трансформації воно переживає та чи має майбутнє в оновленому інформаційному ландшафті.
Роль регіонального телебачення: від інформування до ідентичності
Регіональні телеканали традиційно були не лише засобами масової інформації, а й важливими інструментами формування локальної ідентичності. Вони:
У невеликих населених пунктах саме місцеве телебачення було джерелом, яке глядачі асоціювали зі «своїм». Однак із поширенням мобільного інтернету й зростанням присутності людей у соцмережах ця модель почала змінюватися.
Цифровий тиск: хто «перемагає» у боротьбі за увагу
Головний конкурент регіонального телебачення сьогодні — це не інші телеканали, а мобільний телефон користувача. За даними аналітичних досліджень, українці все частіше отримують інформацію через:
Це означає, що традиційна форма трансляції — ефір — втрачає монопольне становище. Соціальні мережі стали гнучкішими, швидшими, інтерактивнішими. Вони працюють у режимі «тут і зараз» і дозволяють кожному користувачеві бути не тільки глядачем, а й коментатором, автором, критиком.
Спроби адаптації: як телеканали змінюють підхід
Сучасні регіональні мовники дедалі активніше намагаються інтегруватися у цифрове середовище. Їхні підходи до адаптації включають:
Але трансформація не завжди є послідовною. Часто канали просто “перекладають” телевізійний формат у соцмережі, що не відповідає очікуванням цифрової аудиторії. Відсутність власної digital-стратегії, ресурсне навантаження та нестача фахівців у сфері нових медіа ускладнюють адаптацію.
Що втрачає громада, коли зникає локальний мовник
Зникнення або ослаблення місцевих телеканалів може мати значні наслідки для інформаційної екосистеми регіону:
Таким чином, питання цифрової трансформації — не лише технічне, а й соціальне. Від нього залежить якість місцевої демократії, обізнаність громад і наявність реального плюралізму думок.
Чи є майбутнє в регіонального телебачення?
Формат традиційного телеефіру в його класичному вигляді, ймовірно, втратить актуальність як основний канал доступу до новин. Проте сам контент, якщо він локальний, достовірний і орієнтований на потреби громади — має всі шанси на виживання. Успішна трансформація можлива за умов:
У цьому контексті регіональне телебачення стає не «реліктом минулого», а елементом гібридної екосистеми, де співіснують різні форми комунікації: телевізійні, цифрові, мобільні.
Регіональні мовники в епоху цифрової трансформації опинилися на перехресті: або змінитися, або зникнути. Ті, хто зуміє адаптуватися до нового способу споживання інформації, збережуть не лише аудиторію, а й вплив на суспільство.
І хоча майбутнє локального телебачення більше не прив’язане до ефірних веж, його місія — інформувати громаду, бути голосом регіону, сприяти участі громадян у місцевих процесах — залишається незмінною.
Інна Аветісян,
Студентка 548м групи ЧНУ імені Петра Могили