Новий сайт університету ×

Чи зникає локальне телебачення? Стан регіональних медіа в цифрову епоху


Локальне телебачення в Україні тривалий час виконувало роль ключового джерела інформації для громад. Проте в епоху стрімкої цифровізації, коли соціальні мережі й онлайн-платформи дедалі активніше витісняють традиційні ЗМІ, виникає питання: чи зможе регіональне ТБ зберегти своє значення, чи воно поступово зникне?

У цій статті розглянемо, які функції зберігає локальне телебачення у 2020-х роках, які процеси трансформації воно переживає та чи має майбутнє в оновленому інформаційному ландшафті.

Роль регіонального телебачення: від інформування до ідентичності

Регіональні телеканали традиційно були не лише засобами масової інформації, а й важливими інструментами формування локальної ідентичності. Вони:

  • транслювали події місцевого значення;
  • забезпечували оперативне інформування у кризових ситуаціях;
  • давали голос громадам, які часто залишались поза увагою національних медіа;
  • підтримували культурний та мовний ландшафт регіонів.

У невеликих населених пунктах саме місцеве телебачення було джерелом, яке глядачі асоціювали зі «своїм». Однак із поширенням мобільного інтернету й зростанням присутності людей у соцмережах ця модель почала змінюватися.

Цифровий тиск: хто «перемагає» у боротьбі за увагу

Головний конкурент регіонального телебачення сьогодні — це не інші телеканали, а мобільний телефон користувача. За даними аналітичних досліджень, українці все частіше отримують інформацію через:

  • Facebook та Instagram (для старшої аудиторії);
  • TikTok та Telegram (для молодших груп);
  • YouTube (для перегляду відеоконтенту замість телеефіру).

Це означає, що традиційна форма трансляції — ефір — втрачає монопольне становище. Соціальні мережі стали гнучкішими, швидшими, інтерактивнішими. Вони працюють у режимі «тут і зараз» і дозволяють кожному користувачеві бути не тільки глядачем, а й коментатором, автором, критиком.

Спроби адаптації: як телеканали змінюють підхід

Сучасні регіональні мовники дедалі активніше намагаються інтегруватися у цифрове середовище. Їхні підходи до адаптації включають:

  • Створення новинних Telegram-каналів;
  • Адаптація контенту до формату Reels, Shorts, TikTok;
  • Онлайн-трансляції через YouTube або Facebook Live;
  • Використання Instagram Stories для щоденних оновлень;
  • Запуск інтерактивних форматів (опитування, Q&A, локальні кейси).

Але трансформація не завжди є послідовною. Часто канали просто “перекладають” телевізійний формат у соцмережі, що не відповідає очікуванням цифрової аудиторії. Відсутність власної digital-стратегії, ресурсне навантаження та нестача фахівців у сфері нових медіа ускладнюють адаптацію.

Що втрачає громада, коли зникає локальний мовник

Зникнення або ослаблення місцевих телеканалів може мати значні наслідки для інформаційної екосистеми регіону:

  • Зменшується кількість перевіреної локальної інформації;
  • Втрачається оперативне реагування на надзвичайні ситуації (повені, аварії, погіршення погодних умов);
  • Знижується рівень участі громадян у місцевому самоврядуванні;
  • Місцева влада може втратити діалоговий канал із жителями;
  • Поширюються неперевірені джерела або фейкові новини.

Таким чином, питання цифрової трансформації — не лише технічне, а й соціальне. Від нього залежить якість місцевої демократії, обізнаність громад і наявність реального плюралізму думок.

Чи є майбутнє в регіонального телебачення?

Формат традиційного телеефіру в його класичному вигляді, ймовірно, втратить актуальність як основний канал доступу до новин. Проте сам контент, якщо він локальний, достовірний і орієнтований на потреби громади — має всі шанси на виживання. Успішна трансформація можлива за умов:

  • Переорієнтації на мультиплатформену модель;
  • Навчання команд цифровим інструментам;
  • Залучення аудиторії до створення контенту (через конкурси, краудсорсинг);
  • Підтримки з боку місцевої влади або донорських програм для збереження інформаційного балансу.

У цьому контексті регіональне телебачення стає не «реліктом минулого», а елементом гібридної екосистеми, де співіснують різні форми комунікації: телевізійні, цифрові, мобільні.

Регіональні мовники в епоху цифрової трансформації опинилися на перехресті: або змінитися, або зникнути. Ті, хто зуміє адаптуватися до нового способу споживання інформації, збережуть не лише аудиторію, а й вплив на суспільство.

І хоча майбутнє локального телебачення більше не прив’язане до ефірних веж, його місія — інформувати громаду, бути голосом регіону, сприяти участі громадян у місцевих процесах — залишається незмінною.

Інна Аветісян,

Студентка 548м групи ЧНУ імені Петра Могили