Миколаїв — це не лише місто корабелів, а й місто молодих, ідейних, сміливих. Однією з тих, хто не чекає «кращих часів», а діє вже сьогодні є Олена Соловйова — студентка КПІ ім. Ігоря Сікорського, проєктна менеджерка в організаціях Inscience та Science Kids, співзасновниця молодіжної ГО «ТУТ» .
Свій шлях у громадському секторі Олена почала ще у 2020 році, коли долучилась до Української академії лідерства в Миколаєві. Саме тут вона вперше відчула, як це — бути в команді з тими, хто прагне змін і не боїться брати на себе відповідальність. Завдяки участі в УАЛ вона познайомилася з багатьма організаціями, які підтримують молодь, і саме ці перші кроки стали для неї поштовхом рухатися далі.
Переломним моментом у її активному житті стала участь у проєкті «Микомрії» від українсько-данського молодіжного дому. Поїздка до Данії з групою однодумців із Миколаєва та Херсона не лише відкрила нове бачення громадської діяльності за межами України, а й подарувала відчуття єдності. Саме там сформувалося коло друзів, з якими Олена згодом створила власну організацію — «ТУТ».
«Ми не хотіли просто брати участь у заходах, — згадує Олена. — Ми хотіли створювати свої. І ми це зробили».
Сьогодні молодіжна ГО «ТУТ» — це команда, яка не просто генерує ідеї, а втілює їх у життя, створюючи простір для творчості, розвитку й натхнення в Миколаєві.
Після початку повномасштабної війни багато речей змінилися. Та головне — залишилася потреба бути поруч, підтримувати одне одного і своє місто. Команда Олени зосередилася на заходах, спрямованих на ментальне здоров’я та згуртованість. Їхня діяльність стала способом залишитися сильними та корисними у складний час.
Громадська активність для Олени — це не лише про події чи проєкти. Це постійне навчання, розвиток, пошук нових шляхів самореалізації. Вона вміє поєднувати різні ролі — менеджерки, креаторки, дизайнерки — і саме така багатогранність дає їй відчуття сенсу.
Попри любов до своєї справи, вона чесно визнає: моменти втоми бувають. У такі періоди її рятують зустрічі з друзями, перегляд гарного кіно чи активні види спорту. «Я можу піти кататися на роликах або грати в теніс — і це перезавантажує», — усміхається вона.
І хоча Олена не прагне, аби хтось ішов точно її шляхом, вона ділиться порадою, яка звучить як тихе світле нагадування:
«Не забувати про свою дитину всередині, яка відкриває все навколо і завжди прагне дізнаватися чомусь новому і дивуватися з такою теплою дитячою насолодою».
Герасименко Олександр,
Студент 448 групи ЧНУ імені Петра Могили
Фоторепортаж
