Розмова з переселенцями може стати важливим досвідом. У цьому бліц-інтерв’ю ВПО розповідають про переїзд та проблеми, з якими вони стикаються в пошуку роботи та адаптації до нових умов життя. Вони також діляться порадами, як краще знайти житло, нове коло спілкування та як долати внутрішні бар’єри під час адаптації. Візьміть на замітку корисні поради та реальні історії від тих, хто вже пройшов через це!
Світлана Мельничук, мати двох дітей
– Розкажіть, будь ласка, звідки і куди Ви переїхали?
– Переїхала з Миколаєва спочатку до Тернопільської області, потім до Одеси. Саме сюди через те, що Одеса поряд з Миколаєвом і іноді можна було бачитись з близькими.
– Коли саме переїхали, з ким (можливо, це була сім’я?), чим добиралися?
– Переїхала сюди з вересня місяця, разом зі своїми дітьми, переїхати допоміг хлопець старшої доньки на своїй машині.
– Де оселилися, які були умови?
– Зняли невеличку квартиру, нам на трьох було достатньо, тому умови були хорошими.
– Як змінився побут, дозвілля?
– Через те, що ми всі опинились без роботи, ми часто виходили на прогулянки та більше часу проводили разом.
– Які виникли проблеми, як їх вирішували?
– З проблем було питання тільки винайняти квартиру на початку, довелось поїздити майже через всю Одесу, щоб щось знайти.
– Що було звичним, а що новим у житті людей, які оточували?
– Не можу сказати, що миколаївці та одесити чимось сильно відрізняються, тому напевно нічого нового та незвичного ми не побачили.
– Які, на Вашу думку, найбільш відчутні проблеми ВПО?
– Для більшості ВПО стає проблема з житлом, так як не всі можуть дозволити собі зняти нормальну квартиру, а все інше достатньо легко вирішити. Для ВПО є гуманітарна допомога з продуктами, речами та навіть в плані медицини.
– Як складається життя зараз?
– Зараз ми вже повернулись додому і намагаємось жити своїм звичним життям. Ходимо на роботу та вирішуємо щоденні справи.
Дякую за приділений час!
Альона Мосейчук, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною.
– Розкажіть, будь ласка, звідки і куди Ви переїхали?
– Я переїхали з Донецької області до Одеської області, місто Ізмаїл, через російсько-українську війну.
– Коли саме переїхали, з ким (сім’я?), чим добиралися?
– Переїхала у 2014 році разом із сім’єю. Добиралися на автомобілі.
– Де оселилися, які були умови?
– Оселилися в звичайній квартирі в Ізмаїлі, у спальному районі міста. Умови були досить скромні, але достатньо комфортні для нашого перебування.
– Як змінився побут, дозвілля?
– Побут змінився в багатьох аспектах – довелося звикати до нової кухні, нових продуктів харчування та місцевого кольору, але з часом звикли. Дозвілля також змінилось – з’явилися нові місця, які можна відвідувати.
– Які виникли проблеми, як їх вирішували…
– Найбільші проблеми пов’язані були зі зміною місця проживання та роботи. Вирішували шляхом активного пошуку нових можливостей та допомоги від родичів чоловіка
– Що було звичним, а що новим у житті людей, які оточували?
– Для нас було новим багато речей – мова, культура, звичаї. Отримали багато нового досвіду та знайомств.
– Які, на Вашу думку, найбільш відчутні проблеми ВПО?
– Найбільш відчутні проблеми – це пошук роботи та адаптація до нових умов життя.
– Як складається життя зараз?
– Життя зараз складається досить стабільно – знайшли роботу, оселилися, знаходимось у новій спільноті. Взимку дискомфорту доставляло те, що постійно були проблеми зі світлом, зараз уже трохи стабілізувалася ситуація, стало простіше.
– Дякую за приділений час!
Андрій Кіпрієв, Менеджер з продажу (HoReCa, кулінарія, B2B)
– Розкажіть, будь ласка, звідки і куди Ви переїхали?
– Я разом зі своєю сім’єю переїхав з Херсонської області до Одеси весною 2022 року.
– Коли саме переїхали, з ким (сім’я?), чим добиралися?
– Ми переїхали в квітні 2022 року, всією сім’єю – я, моя дружина і двоє дітей. До Одеси ми добиралися на власному авто.
– Де оселилися, які були умови?
– Ми знайшли житло в одному з спальних районів Одеси. Умови досить комфортні – новобудова, з усіма необхідними зручностями.
– Як змінився побут, дозвілля;
– Змінився досить суттєво. Прийшлось звикати до нового міста. Одеса доволі велика, тому навіть кілька разів заблукали, навігатор підвів. Дозвілля змінилося також – тепер ми можемо відвідувати нові місця та пам’ятки Одеси.
– Які виникли проблеми, як їх вирішували?
– Найбільшою проблемою стала адаптація до нового міста, не вистачало друзів, майже не було знайомих. Щоб її полегшити, ми долучилися до різних громадських організацій та клубів, де знайшли нових друзів та підтримку.
– Що було звичним, а що новим у житті людей, які оточували?
– Для нас було звичним життя в невеликому місті, де всі знайомі один з одним. Тут же ми зіткнулися з великим міським ритмом та масштабами, які нас здивували. Але я бачу, що тут багато таких, як ми.
– Які, на Вашу думку, найбільш відчутні проблеми ВПО?
– На мою думку, однією з найбільш відчутних проблем ВПО є пошук роботи. Багато людей змушені шукати нову роботу після переїзду, що може бути досить важким і стресовим процесом. Також, багато людей стикаються з проблемами адаптації до нового місця, навколишнього середовища та культурних відмінностей.
– Як складається життя зараз?
– Щодо життя зараз, то воно складається з роботи, виховання дітей та побуту. Ми встановлюють зв’язки з новими людьми та намагаємося знайти стабільність у нових умовах. Для дружини дуже важливо було мати підтримку родини та друзів у цьому процесі.
– Дякую за приділений час!
Марина Мельничук,
студентка 448 групи
