Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя, а разом із ним і алгоритми, які визначають, який контент ми бачимо щодня. Штучний інтелект (далі – ШІ) активно використовується в соціальних мережах, пошукових системах і стрімінгових платформах, формуючи наші інформаційні бульбашки та впливаючи на світогляд. Але як саме це відбувається? І які наслідки має така взаємодія?
Як працюють алгоритми ШІ?
Алгоритми штучного інтелекту працюють за принципом аналізу великих обсягів даних, щоб визначити, який контент буде найцікавішим і найрелевантнішим для конкретного користувача. Вони використовують машинне навчання та складні математичні моделі, щоб постійно вдосконалювати свої прогнози та адаптуватися до змін у поведінці людей.
Ресурс – https://surl.li/bvssks
Основою роботи таких алгоритмів є відстеження дій користувачів. Кожен лайк, переглянутий відеоролик, залишений коментар або навіть час, проведений на певній сторінці, стає сигналом для системи. Наприклад, якщо людина часто дивиться відео про подорожі, залишає під ними коментарі й підписується на блогерів-мандрівників, алгоритм швидко розуміє, що ця тема для неї цікава. У майбутньому вона отримуватиме більше такого контенту, причому не лише в рекомендаціях YouTube чи TikTok, а й у рекламі або новинній стрічці Facebook.
На основі зібраної інформації ШІ створює унікальний профіль інтересів кожного користувача. Це означає, що дві людини, навіть якщо вони користуються однаковою платформою, бачитимуть зовсім різний контент. Наприклад, якщо одна людина цікавиться фінансовою аналітикою, а інша — гумористичними роликами, їхні TikTok-стрічки будуть кардинально відрізнятися, хоча формально вони використовують ту саму платформу.
Ще один важливий аспект роботи алгоритмів — це рекомендаційні системи. Вони працюють за принципом пошуку схожих патернів поведінки серед великої кількості користувачів. Якщо, наприклад, мільйони людей, які дивилися певний серіал на Netflix, потім починали переглядати інший, алгоритм зробить висновок, що ці два продукти пов’язані, і рекомендуватиме їх новим користувачам. Це ж стосується і соціальних мереж: якщо люди, які активно взаємодіють із певною політичною темою, також підписані на конкретного блогера, інші користувачі з подібними інтересами отримають рекомендацію на його сторінку.
Окрему роль відіграє фільтрація та ранжування контенту. ШІ вирішує, які матеріали показати у верхній частині стрічки, а які залишити непомітними. Це залежить від кількох факторів: особистих уподобань користувача, рівня залученості авдиторії (наприклад, відео, що зібрало тисячі лайків і коментарів, має більше шансів потрапити в топ), а також рекламних алгоритмів. У комерційних платформах, таких як Instagram чи YouTube, деякі пости можуть бути просунуті штучно, якщо за них заплатили рекламодавці.
Ресурс – https://surl.gd/irnvtu
Штучний інтелект не просто відображає контент, а й формує те, що людина бачить і як вона сприймає інформацію. Завдяки глибокому аналізу даних алгоритми можуть передбачити, що зацікавить користувача, ще до того, як він сам усвідомить свою зацікавленість. Це робить інтернет персоналізованим, але водночас створює ефект інформаційної бульбашки, де людина отримує лише той контент, який відповідає її поточним інтересам, і рідше стикається з альтернативними точками зору.
Де ми стикаємося з алгоритмами?
Визначають, які пости з’являться у стрічці, які відео зможуть стати вірусними, а які залишаться непоміченими. Соцмережі підбирають контент на основі того, з ким ви найчастіше взаємодієте, які дописи лайкаєте чи коментуєте, а також що популярне серед людей зі схожими інтересами.
Також використовують алгоритми, щоб впорядковувати результати. Вони оцінюють, наскільки сайт відповідає вашому запиту, наскільки він авторитетний і чи взаємодіють з ним інші користувачі. Наприклад, якщо певний сайт отримує багато кліків і люди довго затримуються на ньому, система вважає його корисним і піднімає у видачі в пошуку.
Працюють за принципом рекомендацій: якщо вам сподобався певний фільм чи пісня, вам запропонують щось схоже. Це може бути зручно, коли хочеться швидко знайти новий цікавий контент, але інколи користувач опиняється у вузькому колі рекомендацій, з якого складно вирватися.
Формують персоналізовану стрічку новин. Це може здаватися зручним, адже новини підбираються відповідно до інтересів, але водночас існує ризик опинитися в так званій інформаційній бульбашці, коли людина отримує лише той контент, який підтверджує її погляди, і майже не стикається з альтернативними точками зору.
Позитивні та негативні наслідки
Вплив алгоритмів має як позитивні, так і негативні сторони. З одного боку, вони роблять користування інтернетом зручнішим. Нам не потрібно довго шукати інформацію — все необхідне з’являється саме там, де треба. Це економить час, а контент стає максимально адаптованим до наших інтересів. Якщо ви любите читати про науку, стрічка буде наповнена науковими статтями, якщо захоплюєтеся кулінарією — отримаєте рецепти, відео з приготуванням страв і блоги кухарів.
Ресурс – https://surl.li/ytonqh
З іншого боку, така персоналізація може мати небажані наслідки. Через алгоритми люди опиняються в ситуації, коли їм важко побачити інші точки зору. Наприклад, якщо ви читаєте лише певний тип новин або дивитеся відео одного спрямування, система буде підсовувати вам ще більше такого ж контенту, що може спотворювати загальну картину. Це створює середовище, де всі навколо ніби погоджуються з вашими переконаннями, а альтернативні думки просто не з’являються.
Ще одна проблема — можливість маніпуляцій. Алгоритми можуть бути налаштовані так, щоб певний контент поширювався активніше, ніж інший. Це особливо небезпечно в контексті дезінформації та пропаганди. Платформи, орієнтовані на залучення уваги, часто віддають перевагу яскравим заголовкам і емоційно зарядженому контенту, що не завжди відповідає реальності.
Користувачі стають дедалі більш залежними від рекомендацій. Замість того, щоб самостійно шукати інформацію, вони покладаються на те, що запропонує їм алгоритм. Це спрощує життя, але водночас звужує кругозір. Людина менше стикається з новими, несподіваними темами, які могли б розширити її уявлення про світ.
Щоб мінімізувати вплив алгоритмів, важливо критично ставитися до того, що ми бачимо в інтернеті. Варто свідомо шукати інформацію з різних джерел, не обмежуючись лише соціальними мережами чи популярними новинними сайтами. У налаштуваннях можна змінювати вподобання, вручну коригувати рекомендації або час від часу очищати історію пошуку, щоб розширити коло контенту, який пропонує система. Усвідомлення того, як працюють алгоритми, дозволяє не просто споживати інформацію, а й контролювати її вплив на власне світосприйняття.
Алгоритми ШІ значно полегшують доступ до інформації, проте водночас можуть впливати на нашу обізнаність та критичне мислення. Щоб залишатися справді поінформованими, важливо не лише споживати запропонований контент, а й свідомо підходити до його вибору. Це означає перевіряти джерела, розширювати інформаційне поле, а іноді й навмисно шукати те, що виходить за межі наших звичних інтересів. Технології мають допомагати нам розвиватися, а не навпаки — звужувати наше бачення світу. Розуміння того, як працюють алгоритми, дозволяє не піддаватися маніпуляціям і формувати власну думку, а не ту, яку нам м’яко нав’язує система.
Анастасія Шувалова,
Студентка 448з ЧНУ імені Петра Могили
