Студентка Юридичного факультету посіла перше місце у конкурсі наукових робіт серед студентів ВЗО


З 10 по 16 грудня 2018 року триває Всеукраїнський тиждень права.  Це  масштабний захід, який об’єднує правників, органи влади, громадський сектор, міжнародних партнерів задля просвіти у сфері прав людини. Протягом тижня працівники Миколаївської юстиції спільно з соціальними партнерами проводять різноманітні заходи (правоосвітні уроки та лекції, конференції, воркшопи, дні відкритих дверей) для учнівської молоді регіону, під час яких розповідають що таке права людини та як діяти у разі їх порушення. Також до Всеукраїнського тижня права   командою Миколаївської юстиції було проведено чимало конкурсів. Одним із яких став конкурс наукових робіт серед студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, в якому студентка 4-го курсу юридичного факультету ЧНУ ім. Петра Могили, Марія Тульчевська, посіла перше місце. Ми поспілкувалися з переможницею.

Розкажіть будь-ласка про конкурс.

М.Т.: Я дуже часто беру участь у різноманітних конкурсах і ось нещодавно перемогла в одному з них. Це був відкритий конкурс наукових робіт серед студентів вищих навчальних закладів Миколаївської області, приурочений до Міжнародного дня прав захисту людини, який відзначають 10 грудня, адже саме в цей день 70 років тому була прийнята Загальна декларація прав людини. Тому напередодні річниці Міністерство юстиції, зокрема і наше управління,  влаштовують тиждень права. Учасники мали змогу позмагатися у кількох номінаціях: судові дебати, наукові роботи та відеоконкурс. Я взяла участь саме в конкурсі наукових робіт з темою «Підходи щодо колізійно-правового регулювання  права власності, обтяженого іноземним елементом у сучасному міжнародному приватному праві». Взагалі дослідженням з цієї теми я займаюсь ще з минулого навчального року разом зі своїм науковим керівником, Людмилою Мамчур.

 

В яких конкурсах ви вже брали участь?

М.Т.:  У квітні цього року я брала участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціальності «Право», який проходив в місті Одесі на базі Національного університету «Юридична академія». Там я посіла третє місце. А влітку я їздила в Київ на турнір для студентів-правників під назвою «Правник – перший бастіон захисту прав людини». Це був всеукраїнський масштабний конкурс, в якому серед дуже великої кількості конкурентів з різних куточків України я посіла друге місце.

 

Що вас мотивує так часто брати участь у конкурсах?

 М.Т.:  Ну, по-перше, це нові знання. По-друге, нові знайомства. Також це  певний розвиток для себе. Завдяки таким конкурсам, ти розумієш, в якій сфері тобі краще в майбутньому знайти роботу. Це ще раз показує, що ти знаходишся в своїй стихії і що в цьому напрямку можна працювати і надалі.

 

Ви вже визначились де ви би хотіли працювати після закінчення університету?

М.Т.: Спочатку, для того, щоб набратися досвіду, планую попрацювати в державній службі, юстиції, податковій, або у сфері, пов’язаній з цивільним правом. А потім, можливо, піду у вищі  інстанції.

 

А  ким взагалі мріяла стати?

М.Т.: Взагалі з дитинства я займалась вокалом. Коли я була в класі 2 чи 3  на одному з пісенних конкурсів, який проходив на на базі Юридичної академії в Одесі, мене вразила будівля і тоді я вирішила, що буду там навчатись , хоча навіть не знала що це за будівля (сміється). Потім в 9 класі я почала брати участь у олімпіадах з правознавства, була учасником МАН, де і почала займатися дослідницькою роботою. Тоді я вже вирішила, що це мій шлях і треба йти ним, не зупиняючись. Мені було дуже складно обрати, в який виш йти навчатись на Юридичний факультет. Але я обрала саме Чорноморський національний університет імені Петра Могили, тому що знайомі розповідали мені багато хорошого про цей заклад: наявність гарної бази та  чудові викладачі.

 

Які нагороди ви отримували за призові місця в конкурсах?

М.Т.: У всіх конкурсах нас нагороджували  грамотами або дипломами,  давали наукові збірники різних дослідників. В останньому конкурсі, організованому командою Миколаївської юстиції, переможців нагороджували грамотами та кубками.  А також запросили після навчання до себе на роботу, адже зазначили, що вже бачать нас серед своїх колег.

 

Ось такі вони, наші студенти!