25 березня 2025 року завідувачка кафедри екології ЧНУ імені Петра Могили професорка Людмила Григор’єва взяла участь в онлайновій нараді-зустрічі групи вчених, яких Державна екологічна прокуратура залучила до вивчення наслідків руйнування Каховської греблі.
На зустрічі представники екопрокуратури представили перші результати оцінення наслідків цього військового екологічного злочину. Прорив Каховської греблі є далекосяжною екологічною катастрофою, масштаби якої можуть бути незрозумілими протягом багатьох років або навіть десятиліть.
Паводки змили ґрунт й осад з нижньої течії дамби, додавши до того, що було захоплено і перенесено з самого дна водосховища. Частина цього осаду відклалася в зоні затоплення, покривши територію ковдрою дрібнодисперсного осаду. Ці відкладення можуть становити високий ризик для навколишнього середовища, залежно від пов’язаних з ними забруднюваних речовин та їх концентрації, від джерел забруднення, розташованих вище за течією. Дрібнозернисті відклади часто є більш забрудненими, ніж крупнозернисті, оскільки деякі види забруднень, які зв’язуються з поверхнею частинок осаду, більш концентровані в дрібнозернистих відкладах, оскільки вони мають більше відношення площі поверхні зерен до об’єму.
Людмила Григор’єва у складі цієї робочої групи пропонує свій досвід з оцінки екологічного стану за результатами екологічних досліджень донних мулів.
