Продовження розгляду інтерв’ю Єгора Стадного в ефірі Радіо НВ від 3 лютого.
Четверте питання, що обговорювалося було про зміни в системі державного фінансування університетів. «Раніше університет отримував гроші за кількість студентів, які там навчаються. Якщо ми платимо університету за кількість студентів, то він буде зацікавлений набрати побільше, тримати їх на навчанні (тобто не відраховувати, навіть, якщо вони заслужили) і випускає», – коментує Єгор Стадний.
Міносвіти вирішило змінити цю систему і запровадити, так звані, «економічні стимули». Зокрема, з січня 2020 року університети почнуть отримувати гроші в залежності від сімох показників. В тому числі тих, які є результатами їхньої діяльності, – що заслужили, те й отримали.
«Першим варто виокремити показник обсягу надходжень до університету грошей від бізнесу та міжнародних грантів на дослідження. Якщо університет насправді потужний, сильний, має гарну репутацію та фахівців, може знайти фінансування і від бізнесу, і за міжнародні гранти, які йдуть на дослідження – значить, це неодмінний сигнал для держави, що цьому університету потрібно давати більше грошей, адже він заслуговує на це», – наголосив заступник міністра.
Далі враховуватиметься показник входження закладу вищої освіти до міжнародних рейтингів. Якщо університет увійшов до міжнародного рейтингу, держава фінансуватиме його більше, ніж інших.
Ще один показник – працевлаштування випускників університету, коли вони отримують посаду, яка вимагає кваліфікації вищої освіти. Міносвіти буде застосовувати цей показник з 2021 року, а цього року відомством розробляється відповідна електрона система моніторингу працевлаштування випускників згідно з їхньої спеціальності.
На запитання: «Як виміряти чи застосовує людина кваліфікацію вищої освіти?» Єгор Стадний відповідає: «В Україні є загальноприйнятий класифікатор професій».
Що це означає? Працевлаштована людина разом зі сплатою ЄСВ показує, ким вона працює. Відповідно визначається її спеціальність. За загальноприйнятим класифікатором професій України відбирається один з трьох розділів класифікатора, де є вимога кваліфікації вищої освіти чи немає. Так визначатиметься і підраховуватиметься показник для університету.
«Це три показники результатів діяльності університетів, і ще є чотири складові, за якими ми розподіляємо державні кошти. Зараз показник кількості вступників важить 80% (а інколи трошки менше) у впливі на обсяг фінансування. За три роки ми знизимо цей показник десь до 50% – превалюватимуть результати», – підкреслив заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.
Одним з оновлених показників Єгор Стадний назвав показник масштабу університету. Чим більший університет, тим у нього більше державних місць, відповідно й більше фінансування – так було завжди. Проте тепер буде запущений «економічний стимул» для невеликих університетів, аби заклади самостійно об’єднувалися та отримували відповідне фінансування для своїх навчальних закладів. Відповідно, підвищували якість надання освітніх послуг.
Заступник міністра освіти і науки також зазначив про важливість такої новації як написання мотиваційного листа: «Наразі, десь третина студентів першого курсу не впевнені, що вступили на потрібну їм спеціальність. Мотиваційні листи приймаються до складання ЗНО. Абітурієнт пише про те чому йому потрібна ця чи інша спеціальність, відповідає на ряд запитань від університету. Заклад, в свою чергу, може за певним мотиваційним портретом формувати свій контингент студентів».
Наступна новинка вже для студентів – платно переслухати дисципліну, якщо не склав предмет. Це повністю офіційна процедура. Студент, який не склав іспит, не захистив курсову і подібне, через ряд обставин, може заплатити в касу університету вартість за ECTS (Європейська система трансферу кредитів) і прослухати курс потрібної дисципліни ще раз у наступному семестрі чи навчальному році, приєднавши до молодшого курсу, після чого скласти іспит.
ECTS є орієнтованою на студента системою опису освітніх програм (або навчальних планів) шляхом кількісної оцінки їхніх компонентів у залікових балах (кредитах). Система кількісної оцінки компонентів освітніх програм (предметів, модулів, блоків) у кредитах базується на повному навчальному навантаженні студента, необхідному для осягнення декларованих цілей (знань, умінь, навичок) відповідного компоненту програми. Така система вже тридцять років працює у Європейських вишах. ECTS є обов’язковим євростандартом Болонського процесу.
З повним переліком змін до закону про вдосконалення вищої освіти можна ознайомитися на сайті zakon.rada.gov.ua. МОН виклало коротку інфографіку змін, яку ми прикріпляємо для вас нижче.
Ознайомитися з повною версією інтерв’ю можна за посиланням.
