Є два типи студентів: ті хто приходить до аудиторії і очікує, що їм піднесуть знання та активні студенти, які цікавляться предметами, знають куди і чому йдуть, «вимагають» знань. Перші, як правило, переважають, але ще не пізно все взяти в свої руки та стати активним менеджером своїх знань. Як це зробити?
Прийти на пару і навіть не знати, яка мета цієї дисципліни і які знання має отримати студент від викладача – знайомо? А це прописано в навчальних планах і студенти можуть і мають право ознайомитися з ними. Цікавитися своєю спеціальністю настільки, аби підписатися на ютуб-канал із схожою тематикою або пройти онлайн-курс, який допоможе розвинути професійні навички? Ось це справжня активність! Тому не зволікай та намагайся долучатися до якісного поповнення своїх розумових накопичень! Не потрібно чекати вказівок від викладача, аби почати рух у напрямі видобутку граніту науки. Адже курс обираєш ти.
Однодумці – це прекрасно. А знайти їх серед своїх однокурсників або у своєму університеті, напевно, найпростіше. Якщо маєш якусь ідею і плануєш втілити її в життя – поспілкуйся з однодумцями, яким довіряєш, візьми їх з собою у ментальну подорож своїми мріями та цілями. Як варіант, можна організувати клуб за інтересами. У ЧНУ імені Петра Могили звісно є й такі. Один з них – економічний клуб, на якому відбувається обговорення економічних проблем сьогодення, наприклад, впливу коронавірусу на економіку. Також туди запрошують спікерів – економістів, які є професіоналами своєї справи і можуть дати цінні поради студентам. Хіба не круто?
Студенти, які прагнуть досягнути успіху, зазвичай мотивовані можливістю зробити успішну кар’єру. Варто продумати, як отримані сьогодні знання допоможуть вам у самореалізації. Тут у пригоді стануть освітні цілі. Вони мають бути пов’язаними з практикою. Наприклад, якщо ви філолог, ви можете завести власний блог і там випробовувати отримані навички. Таким чином до випуску ви зможете побачити свій прогрес та мати портфоліо робіт.
Аби стати активним опановувачем знань, потрібно бути ініціативним. Так, звісно, ставити питання і роз’яснювати незрозумілі моменти разом з викладачем – це чудово. Але є ще одна людина, до якої потрібно звернутися в першу чергу. Це ви самі. Поставте питання собі: Для чого я вчуся? Задля високої оцінки (а іноді і хоча б трійки)? Для того, аби мною пишались батьки? Чи я хочу отримати ґрунтовні знання, які потім обов’язково використаю у своїй роботі; знання, що у моїх руках допоможуть розв’язати якусь проблему?
Для того, аби розробити стартап, потрібно знайти значущу проблему і подумати над шляхами її вирішення. Найкраще, коли вона стосується вашої спеціальності. Але, якщо це навіть віддалена сфера, яка вас цікавить, ви можете об’єднатися з викладачами або студентами інших факультетів вашого вишу. Оберіть 3-4 хороших товариші і працюйте над проблемою. Створення невеликої команди найчастіше не потребує великих затрат, окрім часу, бажання і розумової діяльності. І пам’ятайте про толерантність до провалу: краще спробувати і провалитись, ніж не зробити нічого. Ваші спроби і розробки будуть оцінені набагато вище, ніж бездіяльність.
