11 грудня викладачі кафедри української філології, теорії та історії літератури Інституту філології ЧНУ імені Петра Могили провели лекцію-обговорення зі студентами, які переглянули фільм «Ціна правди».
В обговоренні взяли участь студенти спеціальності української філології, теорії та історії літератури ЧНУ імені Петра Могили 1, 2, 4 та 5 курсів. Спікерами такого невеличкого дискусійного клубу виступили представниці інституту філології ЧНУ імені Петра Могили: в. о завідувачка кафедри української філології, теорії та історії літератури, очільниця Центру українських студій Тетяна Шестопалова та доцентка кафедри української філології, теорії та історії літератури Владлена Руссова.
Тематикою лекції був британо-польсько-український фільм «Ціна правди», який нещодавно увійшов у прокат на Миколаївських кіноекранах і який відвідали студенти. Головними авторами картини виступили польська режисерка, двічі номінантка на «Оскар» Агнешка Холланд і американська журналістка українського походження Андреа Халупа, що дебютувала як сценаристка.
«Ціна правди» – історичний трилер, заснований на реальних подіях. Насамперед – на біографії британського журналіста Гарольда Джонса (1905–1935), який відкрив світові страшні факти про Голодомор в Україні 1932–1933 років.
Тетяна Шестопалова зазначає, що мета лекції в подібному форматі – розглянути фільм не з позиції сентиментального настрою – пам’яті жертв трагедії – а з розумінням глибинних причин, які мають своє відображення й на сьогоднішні, їх обговорення зі студентами. Адже фільм підіймає важливі теми маніпуляції, корупції, вигоди та корисливості, що купуються ціною життів мільйонів людей. І якщо обговорювати з позиції відношення міжнародної спільноти до трагічних сторінок історії, то пані Тетяна проводить паралель між подіями 30-х років минулого століття та сьогоденням:
«Події 30-х років Радянської України є результатом байдужості до них світової спільноти. Тому мені і колегам-викладачам здається, що обговорення фільму може наблизити нас до розуміння подій нашої сучасності – гібридної війни, яка зараз точиться на Сході України. Різноманітні ідеологічні маніпуляції, пропаганди, і авжеж вибір лідерів різних країн, що постійно зважують свої рішення щодо вирішення проблем на Сході України».
Владлена Руссова познайомила студентів із виникненням ідеї зйомки фільму «Ціна правди». Вона представила книгу «Орвел і біженці. Невідома історія «Колгоспу тварин»», авторкою якої є сценаристка фільму «Ціна правди» Андреа Чалупа. У книзі розповідається про складні обставини появи першого у світі перекладу культового твору Джорджа Орвелла «Колгосп тварин» українською мовою. Письменник наполягав, аби першим перекладом його книги був саме український, аби відкрити сторону істини про Голодомор українцям, адже за Радянських часів правдива історія була невідома поза межами територій Союзу, що вже говорити про тих, хто постраждав.
Також у книзі описується життя і побут людей Ді-Пі (з англ. Displaced Persons) – скупчення «переміщених осіб» (колишніх радянських людей, що не поверталися до Радянського Союзу за різних причин) на території Західної Німеччини й Австрії під час Другої Світової Війни. Подібне явище ще має назву «Табори Ді-Пі», де й з’явився перший український переклад «Колгоспу тварин».
Є у книзі «Орвел і біженці. Невідома історія «Колгоспу тварин»» записані слова очевидця пана Кейса про події 20-30-х років, що відбувалися на теренах України. Літературознавець Кейс перебував у таборі Ді-Пі в Німеччині, а після Другої Світової жив у США. Діаспорний науковець, перекладач художньої літератури. Родом із Донбасу, тому проводив антропологічні дослідження цієї території. Саме пан Кейс познайомив пані Андреа із цією книгою, дослідження якої привели до створення сценарію та подальшої розробки фільму «Ціна правди».
Варто зазначити, що з 2016 року, щорічно, ЧНУ імені Петра Могили проводить та бере участь у Регіональному конкурсі студентських наукових робіт пам’яті професора Віталія Кейса за ініціативи Центру українських студій.
Друга половина лекції-обговорення була присвячена висловленню думок студентів відносно фільму, суперечливих моментів, символізму у стрічці. Загалом, розмовляли про трагічні події Голодомору, антилюдські «подвиги» тоталітарного режиму, розставили смислові акценти – зазирнули більш широко за завісу емоційної позиції трагедії.
Подібні формати лекцій-обговорень, що поєднують наочні матеріали – документального чи художнього характеру – з науковими, історичними темами навчання часто застосовуються викладачами Могилянки в роботі зі студентами. Адже це допомагає глибше розглянути певні моменти, розвити критичне мислення, дати гарну можливість висловити свою думку, вступити у цікаву дискусію, під час якої з’являються нові думки та ідеї.
