Уряд схвалив порядок скасування дипломів про вищу освіту

Заклади вищої освіти отримали інструмент для скасування дипломів про вищу освіту за порушення принципів академічної доброчесності.

Кабінет Міністрів схвалив відповідний Порядок скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації.

Дія цього Порядку буде поширюватися на рішення про присудження ступенів вищої освіти, зокрема “молодший бакалавр”, “бакалавр” і “магістр”, та присвоєння відповідних кваліфікацій.

За словами міністра освіти України Сергія Шкарлета, ухвалення документа є створенням правових умов, які будуть стимулювати здобувачів освіти дотримуватись академічної доброчесності та нести відповідальність у разі порушень:

«Важливо, що відтепер на державному рівні чітко визначені процедура ухвалення рішення про скасування ступеня чи кваліфікації фахівця й коло уповноважених на такі дії суб’єктів. Мова виключно про заклади вищої освіти. Вважаю, що рішення Уряду сприятиме формуванню відповідальності здобувачів вищої освіти в Україні та підвищенню їхньої конкурентоспроможності».

Ухвалений документ визначає процедуру скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності.

Також документ встановлює процедуру розгляду справи про порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, процедуру розгляду питання щодо добровільної відмови здобувача вищої освіти від ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації та правові наслідки скасування рішення та порядок його оскарження.

Водночас особа до подання експертного висновку, що готується за результатами перевірки інформації, матиме змогу добровільно відмовитися від ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації.

У разі скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації відповідний документ про вищу освіту та документи про вищу освіту, видані на його основі, будуть недійсними.

Пам’ятаймо, академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації в разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право;
• надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.

 Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;
• фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;
• обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу;
• списування – використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;
• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.

Джерело