Незабаром настане час неминучого зла студентського життя, що приходить двічі на рік. Заліки та іспити вже на носі, новорічний подарунок кожного студента – закрити сесію на відмінно!
Для першокурсника перша сесія то взагалі настільки важливе, нервозне та відповідальне дійство, хочеться скласти всі іспити на найвищу оцінку. «Діди» студентства вже знають чого чекати і переборовши нервозність завжди складають на 100 балів! Хоча, давайте будемо чесними, інколи питання закриття сесії полягає в тому, аби скласти хоча б без боргів.
Загалом, цьому поколінню студентів щастить, бо були часи, коли в Могилянці проходило три сесії щороку. Тому, можливо, співчуваючи тим випускникам, ти – студенте, зітхнеш із полегшенням і іспити будуть здаватися тобі не настільки страшними й складними.
Сесія – це окремий марафон. Бо ж студенти бігають як ніколи, а викладачі не знають куди бігти від студентів. Всім потрібно розв’язати проблеми із заборгованістю щодо завдань або пропущених занять. І в цей момент викладачі можуть познайомитися з деякими студентами, коли навіть і не підозрювали, що ті навчаються на курсі. А що, нові знайомства це завжди цікаво! Не дурні ж люди казали, що від сесії до сесії живуть студенти весело. Це правило стосується й викладачів.
Оскільки кожен у своєму житті був студентом і тут усі «свої», то не буде великою таємницею відкрити деякі моменти для вдалого складання сесії. Ми підібрали для вас рейтинг популярних «ритуалів» залучення тої заповітної позначки в заліковці: «склав/ла». Можливо, хтось забобонний використає щось для себе, а хтось із посмішкою понастальгує за студентськими роками.
№ 1. Покладатися на фарт. Деколи почитаєш декілька білетів і тобі пофартить – випаде саме той! Але є й інша сторона. Ти можеш вивчити більшість, навіть усі – крім одного – і саме той, котрий ти оминув увагою може попастися на іспиті. Також, говорять, аби удача посміхнулася – потрібно проїхатись під мостом.
№ 2. Подейкують, що в період сесій краще біля студентських гуртожитків не ходити, бо ж у тихій темряві легко налякатися голосному викрику «шара прийди!». То так студенти ловлять «шару» (або ж «халяву»). Інший спосіб – для інтровертів – висунути відкриту залікову книжку та помахати нею.
№ 3. Можна спати як ота принцеса на горошині, тільки на конспектах у ніч перед екзаменом. Якщо повторити ввечері білети, покласти записи під подушку, то вранці будеш все пам’ятати. Досить зручно: і відпочинок, і навчання.
№ 4. Напевно немає такого студента, який не робив шпаргалки. Більшість розподіляють питання між собою і потім готові відповіді складають до купи. Хтось вважає, що письмові «шпори» запам’ятовуються краще, хтось просто вірить, що вдасться їх використати. Але таємні записки пишуться і готуються завжди.
№ 5. Лівосторонній день. У день іспиту все робиться зліва. Встають з лівої ноги, лівою рукою чистять зуби, тримають чашку, зачиняють двері, тягнуть білет, дають заліковку викладачу… Пояснюється тим, що лівій руці серце підказує, що обирати.
№ 6. Дрібнички для пам’яті. Перед іспитом зав’язують шнурок на зап’ясті, такий собі «вузлик на пам’ять». Хтось кладе у взуття п’ятак. Не слід їсти, не закривши книгу, бо разом з харчами ти з’їдаєш і пам’ять. Деякі вірять у заборону одягати новий одяг і мити голову перед іспитом, бо тоді знання «вийдуть» через воду.
№ 7. І всі звичайно знають, що не слід ставити залік з фізкультури першим, бо ж потім доведеться побігати.
Зрозуміло, що подібні прикмети просто дають якийсь позитивний настрій, додаткову впевненість у своїх силах, не маючи практичного змісту, все одно майже кожен у період сесій стає забобонним. Тож нехай кожен ваш іспит пройде лише за тими білетами, що ви знаєте! Ви можете щиро вірити в магічну силу забобон, проте стандартну підготовку вивченого ніколи не завадить пройти.
