Тетяна Яблонська – керівник Навчально-науково-практичного центру Консультативно-діагностичної та реабілітаційної Поліклініки ЧНУ імені Петра Могили, кандидат медичних наук, доцент кафедри Фізичної реабілітації, розповідає про новостворену студентську поліклініку ЧНУ імені Петра Могили, яка стане платформою для надання високоякісної медичної допомоги миколаївцям та базою для навчання студентів.
Розкажіть про історію створення поліклініки ЧНУ імені Петра Могили.
Ідея створення поліклініки виникла, мабуть, від моменту створення медичного інституту в складі нашого університету. У нас була така задумка: створити хоча б якусь мінімальну клінічну базу для надання високоякісної медичної допомоги співробітникам та студентам університету, а також, іншим мешканцям нашого міста й області.
Ініціювали це ректор ЧНУ імені Петра Могили Леонід Клименко, директор Навчально-наукового інституту післядипломної освіти ЧНУ імені Петра Могили Ганна Норд, представники медичного інституту: проректор з науково-педагогічної роботи та питань розвитку ЧНУ ім. Петра Могили Микола Клименко, директор Медичного інституту ЧНУ імені Петра Могили Геннадій Грищенко. Безпосередньо в цьому також брала участь я, зокрема щодо рекомендацій з того, як це має бути з медичної точки зору.
Тетяна Яблонська зі студентами
Першими кроками став пошук приміщення, де можливо здійснювати медичну практику. Вже не перший рік ідуть перемовини про те, щоб місто або область виділила нам приміщення для розвитку клінічних кафедр, але чіткої відповіді нема. У зв’язку з цим було прийнято рішення ректором, Вченою радою і всіма ініціаторами – віднайти приміщення з тих можливих, які ми маємо на сьогодні, і перепрофілювати його для медичної практики. Таким приміщенням став третій корпус нашого університету, в якому протягом 2019-го року відбувався ремонт і його адаптація під медичний профіль.
Якого профілю лікарі будуть працювати у поліклініці та які кабінети вже облаштовано?
Зараз вже зроблена велика робота з того, щоб сформувати діагностичну базу в поліклініці. Вже закуплені і установлені певні діагностичні апарати. Це, наприклад, кабінет ендоскопії, де встановлено обладнання високого рівня: два відеогастроскопа, з усіма необхідними додатками; відеосистема, кварцові шкафи, сучасні миючі машини, які не вимагають втручання людини.
Маємо в поліклініці і висококласний апарат з ультразвукової діагностики від американського виробника, який має дуже добре світове ім’я; комп’ютерну систему «Кардіо Плюс»; комп’ютерний електроенцифалограф.
У нас є оснащенні кабінети сімейного лікаря, ортопеда-травматолога, невролога, дитячого невролога, терапевта, кардіолога, гінеколога, лікаря з функціональної діагностики, фізіотерапевта, два кабінети масажу. У поліклініці розташовані три зали, обладнанні для лікування і реабілітації, які будуть стосуватися використання обладнання і методик, пов’язаних з фізичною терапією. Вони обладнанні необхідними балансувальними платформами, брусами для відновлення ходьби, шведськими стінками, оснащені різними реабілітаційними валиками, клинами, фітболами тощо. Крім цього закуплена реабілітаційна клітка, де використовується такий елемент відновного лікування як глибока стимуляція нервово-м’язового апарату.
Останній аспект дуже важливий, тому що в Україні ми маємо діагностику та лікування, але не маємо хорошої реабілітації. Тому ми поставили задачу як концепцію роботи центру – щоб це була високоякісна діагностика, лікування та реабілітація. Так, як це є в європейських країнах.
На базі університетської поліклініки повністю укомплектовано Науковий дослідно-практичний центр із питань інклюзії та реабілітації. Що саме в ньому знаходиться, і як він працює?
Науковий дослідно-практичний центр з питань інклюзії та реабілітації вже працює. Центр одночасно вирішує комплекс завдань: безпосередньо працювати з нашими клієнтами; створювати технології роботи з інноваційним обладнанням в умовах корекційно-розвиткової та реабілітаційної діяльності, навчати наших студентів профільних напрямків (медиків, фізичних реабілітологів, психологів, соціальних працівників) найсучаснішим методикам роботи. Спеціалісти центру працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, батькам яких інформацію про Центр надають через систему освіти та соціального захисту нашогоміста. Кабінети оснащені найсучаснішим дидактичними матеріалами та обладнанням, яке використовують фахівці нашого Центру у роботі з дітьми з ООП. Це обладнання розроблено та створено компанією ТОВ «Бріолайт-Україна», керівник якої є колишнім студентом та аспірантом ЧНУ ім. Петра Могили. Інтерактивне обладнання поєднуєв собі візуалізацію, ІТ-технології та програмне забезпечення та представлене інтерактивною пісочницею, інтерактивною підлогою, логопедичним дзеркалом, інтерактивною LCD-панеллю тощо. Аналогічне обладнання поступово встановлюється в інклюзивно-ресурсних центрах міста Миколаєва та Миколаївської області.
У Науковому дослідно-практичному центрі з питань інклюзії та реабілітації представлене поєднання роботи психологів, логопедів, реабілітологів, також долучаються до консультування фізичні терапевти, невропатолог, дитячий невролог, дитячий ортопед-травматолог, дитячий психіатр. Сюди приходять займатися діти, які мають проблеми з координацією руху та порушенням ходи, діти з розладами аутистичного спектру, діти з ДЦП, із затримкою психічного розвитку, іншими патологіями, які пов’язані з органічним ураженням структур головного мозку. Якщо з цими дітьми займатися постійно, використовуючи індивідуальний підхід в реабілітації та корекційних заняттях, то їх можна добре соціалізувати та адаптувати до нашого суспільства.
Розкажіть про специфіку роботи університетської поліклініки. Хто зможе її відвідувати?
Нашу поліклініку в першу чергу зможуть відвідувати співробітники та студенти ЧНУ імені Петра Могили, а також мешканці міста і всі, хто захоче отримати високоспеціалізовану медичну допомогу і консультацію.
Зараз ми працюємо над організацією роботи поліклініки. Наші співробітники та студенти зможуть заключати декларації з сімейним лікарем поліклініки і тоді ця допомога буде безкоштовною. Співробітники ЧНУ імені Петра Могили, які є членами профспілкового комітету університету, будуть мати пільговий пакет для надання послуг, якщо навіть не мають декларації з сімейним лікарем нашої поліклініки. Крім цього люди, які не є нашими співробітниками та студентами, матимуть можливість на оплатній основі отримати високоякісну консультацію спеціалістів і отримати діагностичну медичну допомогу.
Яка практична користь університетської клініки для наших студентів-медиків?
Для наших студентів-медиків ми можемо застосовувати поліклініку як базу для навчання. Навчання студентів-медиків – це більш складний процес порівняно з підготовкою інших спеціалістів. Студент-медик має знати все: від найпростішої роботи молодшого медичного працівника до високоякісного визначення діагнозу. Тому, крім медичних аудиторій, які маємо в університеті, нам потрібні клінічні бази, де студент бачить пацієнта та взаємодію викладача-лікаря з пацієнтом.
Наша поліклініка – це поки що невеликий осередок клінічної бази для студентів. Тут студент бачить консультації наших спеціалістів і може бути присутніми на деяких діагностичних процедурах. Це дуже добре.
У нас вже є навіть запити від лікарів для тематичного підвищення кваліфікації. Адже практична діяльність лікаря – це постійне навчання. Змінюється техніка, підходи до лікування та діагностик і тому лікарі повинні періодично мати тематичне вдосконалення і також курси підвищення кваліфікації, які підтверджують його статус, категорію та обізнаність у медичній практиці.
Чи планує університетська поліклініка співпрацю з якимись установами? У яких напрямках була б цікава така співпраця?
Безумовно. Без цього не може бути розвитку. Ми повинні спілкуватися з провідними клінічними лікарнями міста, проводити сумісні конференції (і такі вже були в нашому університеті) та курси.
Також цікава співпраця з науково-дослідними інститутами в різних містах. Для того, щоб налагодити навчання наших фахівців за певними напрямками. Особливо це стосується діагностичних аспектів і вузьких спеціалізацій, а також фізичної терапії, ерготерапії. Тому що це вимога сьогодення, адже на сьогодні в країні немає якісної і послідовної реабілітації, яка була б поєднана з лікуванням і діагностикою. У нас є хороші методи лікування, але коли треба говорити про відновлення людини – це вже проблема людини. Тому ми складаємо таку концепцію (діагностика, лікування, реабілітація) і в цьому напряму будемо вдосконалюватися, і знаходити зв’язки з науково-практичними, науково-дослідними інститутами не тільки в нашій країні, а і за її межами.
