До фіналу конкурсу «Polish-Ukrainian Startup Bridge» увійшов проєкт викладачів ЧНУ імені Петра Могили MedLED. Керівник проєкту, старший викладач кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій Олександр Бєліков розповідає про конкурс та їхній стартап.
«Polish-Ukrainian Startup Bridge» – це проєкт націлений на співпрацю польських інвесторів з українськими стартапами. Вони проводять конкурси в різних обласних центрах. Ми зробили для них презентацію, і їм дуже сподобалось. Після цього був проведений регіональний конкурс, в якому брали участь 10 команд. Ми не пройшли далі, але після конкурсу розпочалися менторські сесії, на яких експерти з економіки, маркетингу, презентації допомагали покращити стартапи, якими зацікавилися. Ми пройшли 6 таких сесій, і вони дуже допомогли.
Потім польське журі давало змогу пройти тим стартапам, які, на їхню думку, мали високий потенціал. Таким чином 20 стартапів з усієї України потрапили на «Київ Tech Hub». Там було все на найвищому рівні. Журі було польське, онлайн вони ставили питання, а ми презентували наші стартапи на сцені. Загальний фонд складав 50 тисяч злотих (приблизно 375 тисяч гривень).
Ми презентували апарат для лікування новонароджених від жовтяниці. Ця проблема була свого часу в мене як у батька.
У кожної людини є еритроцити – це клітини крові, які переносять кисень. Вони живуть певний час, а коли еритроцит помирає, він розпадається і під час розпаду з’являється речовина – білірубін. Вона з’являється у всіх: і дорослих, і дітей. Це нормально. Потім печінка та нирки виводять білірубін з сечею.
Проте у новонародженої дитини маленька печінка, а також кров ще материнська, в якій дуже багато еритроцитів. Вони масово починають розпадатись і печінка не встигає їх виводити. Це фізіологічна жовтяниця, вона триває кілька діб. За кордоном це, в принципі, не лікують, воно проходить саме. У нас же дітей не виписують з пологового будинку, якщо в них завищений білірубін. У цьому випадку дітей записують на опромінення «синім світлом», яке переводить білірубін у водорозчинну фазу і виходить з сечею. Якщо цього не робити, то в деяких випадках білірубін може потрапляти в мозок і викликати втрату слуху, пошкодження мозку і в деяких випадках навіть смерть. Але це дуже рідко. Це патологічна жовтяниця. Вона зазвичай пов’язана з хворобами печінки або шлунково-кишкового тракту.
На відміну від аналогів, наш пристрій не громіздкий, зручний і не світить в очі. У звичайних апаратах дітям зав’язують очі й малеча постійно намагається зняти пов’язку. До того ж дитину треба роздягати, щоб світити на неї, а їй може стати холодно. У нас варіант з конвертом: дитину кладуть всередину, і їй там тепло. До того ж звичайні апарати здоровенні, зі стійкою на колесах, а наш – легкий і компактний, дитину можна тримати на руках. Ще одна проблема старих радянських апаратів – вони випромінюють ультрафіолет, і мій син, наприклад, отримав опіки як від сонця. З нашими випромінювачами таких проблем немає.
Для батьків є можливість ці апарати брати в оренду. Адже інколи після виписки з пологового будинку в дитини знову з’являється жовтяниця і батьки стикаються з проблемою: що далі? Назад до пологового будинку не беруть. Вони вимушені десь якось домовлятись, щоб отримати доступ до цього апарату.
У нашого проєкту зараз дві головні проблеми. Перша – це відсутність медичної сертифікації. Без неї ми не можемо довести, що цей апарат не викликає побічних ефектів. Наприклад, якщо його взяли б у нас в оренду і в дитини виникли якісь проблеми не пов`язані з апаратом, то її батьки могли б подати в суд, і ми не змогли б довести, що це не через наш апарат, оскільки не мали б медичної сертифікації. Вартість сертифікації для України від 15 до 20 тисяч доларів. Тому ми і їздимо на ці конкурси – сподіваємось зібрати таку суму.
Друга – директори деяких лікарень. Не зважаючи на те, що зараз закупівлі проводяться на тендерах через Prozorro, вони знаходять способи заробити. Наприклад, відмовимось ми платити «відкат», а вони в умовах напишуть, що їм потрібен саме апарат зі стійкою. І все, наш апарат просто не буде допущений.
Тому ми плануємо починати з приватних клінік, бо з ними простіше домовитись – вони що хочуть, те і замовляють. Але їх небагато, тому потрібно буде домовитись і з державними. Ми порахували що на Україну потрібно десь тисяча апаратів: і в обласні лікарні, і в пологові будинки.
Матеріал підготував Олександр Гаврилов,
студент спеціальності «Журналістика»,
фахівець Медіацентру ЧНУ імені Петра Могили
