Кількісні та якісні показники діяльності 167 закладів вищої освіти Міністерством фінансів були представлені на офіційному сайті установи. Серед показників було враховано кількість студентів та середній конкурсний бал, кількість штатних одиниць та видатки бюджету.
За даними Мінфіну видатки на вищу освіту становлять по загальному фонду 15,2 млрд грн. В той же час результати показують нерівномірність розподілу бюджетних коштів:
«Аналіз зокрема показав, що підготовка фахівців закладами вищої освіти сконцентрована в 5 регіонах: м. Києві та Харківській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях. На ці 5 регіонів припадає 50% закладів вищої освіти, що отримують кошти з державного бюджету. Ці заклади навчають понад 59% відсотків студентів за держзамовленням, на підготовку яких припадає понад 65% витрат державного бюджету», – зазначено в повідомленні Міністерства фінансів України.
Навчання 1 бюджетника у Львівській області найдешевше в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка та становить 50 686,03 грн. У Києві вартість навчання коштом держави студента від 56 873,42 грн до 67 263,42 грн, а студент Льотної академії Національного авіаційного університету обходиться державі навіть не в десятки тисяч – 142 575,66 грн. У той час, коли фінансування регіональних ЗВО має менш яскраві цифри (дивіться в прикріплених файлах).
Коментуючи ухвалення Державного бюджету на 2020 рік, Міністр освіти і науки Ганна Новосад наголошує на необхідності вирішення питань неефективності мережі закладів освіти і наукових установ країни. За її словами, депутати говорили про кількість коштів на освіту і науку, яких недостатньо.
«Я з ними згодна. Я б хотіла більше. Але є важливе але – давайте дивитись, як ефективно ми їх використовуємо. На усі ланки освіти і науки. Чому ми дозволяєм собі таку неефективну мережу шкіл, професійної та вищої освіти? Чому дозволяємо собі фінансувати сотні наукових установ, які давно наукою не займаються? Таких непопулярних питань багато. І без вирішення цих питань просте додавання нових і нових мільярдів гривень до освіти і науки ефекту не дасть», – підкреслила Ганна Новосад.
Зараз урядом ведеться робота над оптимізацією кількості ЗВО та якісних показників. Аналізуючи останні рішення МОН та показники Мінфіну, можна зробити висновок, що лобіюються інтереси обраних ЗВО, зосереджуючи витрати бюджету в 5 регіонах.
При постійному недофінансуванні згідно паспорту бюджетної програми регіональним ЗВО дуже складно конкурувати з тими, у кого зосереджено більше 65% видатків держави на вищу освіту, подвійне фінансування та в рази більше надходження коштів на 1 студента-бюджетника.
Що маємо насправді: неефективну «мережу освіти» чи неефективність широкого конкурсу та нераціональність використання бюджетних коштів?
І ще одне – про справедливість. Цікаво чи вважають самі студенти, що вчаться за державним замовленням, справедливим і чесним такий розподіл коштів?
Чи можна говорити про рівні можливості для всіх студентів, якщо бачимо такий несправедливий підхід у фінансуванні освіти для наших дітей…
Висновки робіть самі.
Детальну інформацію можна отримати за посиланням.
